забезпечує український бізнес інформацією, аналітикою та технологічними рішеннями для ефективної та безпечної роботи.
Головне за 30.04.2026 по темі: Про розвиток цифрової інфраструктури
ЕкспортОпрацьовано: 14556 джерел
Виявлено: 2 публікації за 30 квітня
-
Які нові форми тиску зазнають розслідувальні журналісти в Україні?
Розслідувальні журналісти в Україні стикаються з цифровим тиском, який включає системне стеження, втручання в приватне життя, публічні витоки особистих даних та дискредитаційні кампанії, що виходять за межі традиційних методів впливу. Джерело
-
Що показує випадок стеження за командою Bihus.Info?
Випадок Bihus.Info демонструє багаторівневе незаконне стеження із застосуванням прихованих камер і прослуховування, спрямоване на збір інформації про приватне життя журналістів для дискредитації та тиску на них. Джерело
-
Які основні кіберзагрози описані в рекомендаціях Держспецзв’язку щодо ШІ?
Рекомендації описують кіберзагрози, такі як «отруєння» даних, промпт-ін’єкції, крадіжка моделей, змагальні атаки та інверсія моделей, які можуть призвести до порушення роботи систем зі штучним інтелектом. Джерело
-
Які методи захисту пропонуються для інформаційних систем зі штучним інтелектом?
Пропонуються методи, зокрема суворий контроль доступу, регулярні аудити, моніторинг аномалій, шифрування, застосування методів суперечливого та федеративного навчання, а також підвищення обізнаності фахівців. Джерело
-
Як цифровий тиск на журналістів впливає на цифрову інфраструктуру?
Цифровий тиск на журналістів створює загрози для безпеки та довіри в цифровому просторі, що вимагає посилення захисту як персональних даних, так і інформаційних систем, що є частиною цифрової інфраструктури країни. Джерело
Кожне з питань — це короткий підсумок змісту публікацій за день. Повний список першоджерел з посиланнями та розширений підсумок за добу доступні у комерційній версії Платформи LIGA360.
Нові виклики цифрової інфраструктури України: посилення цифрового тиску на журналістику та рекомендації Держспецзв’язку з кіберзахисту систем зі штучним інтелектом
В Україні розслідувальна журналістика стикається з новим рівнем цифрового тиску, що виходить за межі традиційних методів впливу. Системні кампанії стеження, втручання в приватне життя журналістів, публічні витоки особистих даних і дискредитаційні атаки стали частиною сучасної реальності. Прикладом є випадок із командою Bihus.Info, де зафіксовано багаторівневе незаконне стеження із застосуванням прихованих камер та прослуховування, що свідчить про перехід до технологічно складніших форм тиску. Це створює серйозні виклики для захисту прав журналістів та їхньої безпеки в цифровому просторі. Одночасно Держспецзв’язок України затвердив рекомендації з кіберзахисту інформаційно-комунікаційних систем, які використовують штучний інтелект. Документ детально описує основні типи кіберзагроз, включно з «отруєнням» даних, промпт-ін’єкціями та крадіжкою моделей, а також пропонує комплекс заходів для мінімізації ризиків. Серед них — суворий контроль доступу, регулярні аудити, моніторинг аномальної активності, шифрування та підвищення обізнаності фахівців. Ці рекомендації мають на меті підвищити стійкість цифрової інфраструктури України до новітніх технологічних викликів. Таким чином, сучасні виклики цифрової інфраструктури України охоплюють як захист прав журналістів у цифровому середовищі, так і забезпечення кібербезпеки інформаційних систем, що працюють на базі штучного інтелекту. Важливою є інтеграція комплексних заходів захисту, що враховують як технологічні, так і соціальні аспекти безпеки, для збереження довіри до цифрової інфраструктури та забезпечення її надійності у майбутньому.