Головне за 20.03.2026 по темі: Зовнішньоекономічна діяльність

Опрацьовано: 14525 джерел

Виявлено: 11 публікацій за 20 березня

Кожне з питань — це короткий підсумок змісту публікацій за день. Повний список першоджерел з посиланнями та розширений підсумок за добу доступні у комерційній версії Платформи LIGA360.

Нові законодавчі зміни у сфері зовнішньоекономічної діяльності: подовження строків розрахунків, обов’язковий ПДВ для ФОП з доходом понад 4 млн грн, скасування пільг на безмитні посилки та посилення захисту національного товаровиробника

У сфері зовнішньоекономічної діяльності України відбуваються важливі законодавчі зміни, які мають суттєвий вплив на імпорт товарів та валютні операції. Постанова НБУ від 26 лютого 2026 року №18 збільшує граничні строки розрахунків за експортними операціями до 270 днів для окремих видів товарів, що дозволяє адаптувати валютне регулювання до умов воєнного стану та забезпечити більшу гнучкість для експортерів. Це важливо для бізнесу, який працює у сфері зовнішньої торгівлі, оскільки зміни впливають на строки валютних розрахунків і відповідальність за їх порушення. Міністерство фінансів України оприлюднило масштабний законопроєкт, що передбачає обов’язкову реєстрацію платниками ПДВ фізичних осіб-підприємців (ФОП) з доходом понад 4 млн грн з 1 січня 2027 року. Законопроєкт також знижує ставку ПДФО для доходів, отриманих через цифрові платформи, до 5%, та скасовує пільгу на безмитне ввезення товарів у посилках вартістю до 150 євро. Відповідальність за сплату ПДВ перекладається на продавців маркетплейсів, що суттєво змінює правила імпорту дрібних товарів для споживачів і бізнесу. Крім того, законодавчі ініціативи передбачають посилення інституційної спроможності у сфері зовнішньоекономічної діяльності, зокрема через розширення повноважень Бюро економічної безпеки України, яке отримує спеціальний статус і нові функції з контррозвідувального захисту економіки та протидії недобросовісній конкуренції. Це має на меті підвищити ефективність державного регулювання, захистити національних товаровиробників та забезпечити оперативне реагування на загрози економічній безпеці. Водночас експерти звертають увагу на необхідність узгодження цих змін із конституційними нормами. В умовах девальвації гривні та зростання інфляції, що посилюються через зовнішні фактори, імпортні товари подорожчали, що створює додатковий тиск на бізнес і споживачів. Зміни у податковому законодавстві та валютному регулюванні мають допомогти стабілізувати ситуацію, але водночас вимагають від учасників ринку адаптації до нових правил і підвищення фінансової дисципліни.