забезпечує український бізнес інформацією, аналітикою та технологічними рішеннями для ефективної та безпечної роботи.
Головне за 12.10.2026 по темі: Міжнародна технічна допомога
ЕкспортОпрацьовано: 15921 джерел
Виявлено: 2 публікації за 12 жовтня
-
Чи передбачено міжнародну технічну допомогу для цифровізації митниці?
Так. План цифрового розвитку Держмитслужби називає міжнародну технічну допомогу серед джерел фінансування разом із державним бюджетом та іншими дозволеними коштами. Документ також вказує на потребу залучати значні ресурси для реалізації проєктів. Джерело
-
Які митні системи планують розробляти першими?
До першої хвилі включено AES для експорту, CCI для централізованого оформлення імпорту, NIS для національного імпорту та ICS2 для попереднього контролю ввезення. Визначення розробників цих систем заплановане до кінця 2026 року. Джерело
-
Чи створює стратегічний план нові обов’язки для імпортерів та експортерів?
Ні, сам план є дорожньою картою цифрових проєктів, а не нормативним актом для бізнесу. Нові обов’язки можуть установлюватися окремими нормативними актами, ухваленими для запровадження відповідних систем. Джерело
-
Як міжнародна технічна допомога пов’язана з конкурсом до ВККС?
Законопроєкт пропонує залучати до висування кандидатів у конкурсну комісію міжнародні та іноземні організації, які надавали Україні допомогу у сфері судової реформи або протидії корупції. Умовою є надання такої допомоги протягом останніх п’яти років відповідно до міжнародних або міждержавних угод. Джерело
Кожне з питань — це короткий підсумок змісту публікацій за день. Повний список першоджерел з посиланнями та розширений підсумок за добу доступні у комерційній версії Платформи LIGA360.
Міжнародна технічна допомога увійшла до плану цифровізації митниці, а участь організацій-донорів передбачена в конкурсному відборі членів ВККС
Міжнародна технічна допомога згадується у двох різних контекстах: модернізації митної інфраструктури та участі міжнародних організацій у формуванні конкурсної комісії для добору членів ВККС. Найдетальніше її фінансова роль розкрита в плані цифрової трансформації Держмитслужби. Він охоплює 50 IT-проєктів і визначає орієнтовні етапи адаптації митних систем до вимог ЄС. Серед потенційних джерел фінансування прямо названі бюджетні кошти та міжнародна технічна допомога. Документ водночас наголошує на потребі значних власних ресурсів. Для митних систем першої хвилі — AES, CCI, NIS та ICS2 — план передбачає визначення розробників до кінця 2026 року. Розроблення, тестування та запуск на національному рівні розписані на наступні роки. Завершальним орієнтиром для систем є початок міжнародного застосування наприкінці 2029-го або на початку 2030 року. Ці строки мають прогнозний характер і можуть змінюватися, зокрема залежно від набрання чинності оновленим Митним кодексом. Сам план є дорожньою картою, а не нормативним актом, що безпосередньо встановлює нові обов’язки бізнесу. Інший матеріал стосується законопроєкту про конкурсний добір членів ВККС. Запропонована модель передбачає участь представників організацій, які надавали Україні міжнародну технічну допомогу в судовій реформі або протидії корупції. Венеційська комісія, за викладом публікації, підтримала залучення міжнародних експертів, але рекомендувала посилити їхній вплив на ухвалення рішень і переглянути низку процедур. У матеріалі також зазначено, що питання пов’язане з умовами фінансової підтримки України в межах Ukraine Facility. Отже, публікації показують різні способи використання міжнародної підтримки: як джерела ресурсів для державних IT-проєктів і як критерія участі організацій у визначених законопроєктом конкурсних процедурах.