забезпечує український бізнес інформацією, аналітикою та технологічними рішеннями для ефективної та безпечної роботи.
Головне за 08.06.2026 по темі: Екологічний податок
ЕкспортОпрацьовано: 15671 джерел
Виявлено: 4 публікації за 8 червня
-
Що таке екологічний податок і хто є платником цього податку?
Екологічний податок — це податок, що стягується за забруднення довкілля, зокрема за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Платниками є підприємства та організації, які здійснюють діяльність, що призводить до такого забруднення. Джерело
-
Які об’єкти оподатковуються екологічним податком?
Об’єктами оподаткування є викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, розміщення відходів, а також інші види забруднення, визначені законодавством. Джерело
-
Які проблеми виникають у підприємств з утриманням відходів, зокрема червоного шламу?
Проблеми пов’язані з накопиченням великих обсягів небезпечних відходів, відсутністю фінансування для їх утримання, а також юридичними колізіями щодо власності на відходи, що створює ризики екологічних аварій. Джерело
-
Як впливає несплата екологічного податку на бюджет?
Несплата екологічного податку призводить до значних втрат бюджетних надходжень, що ускладнює фінансування заходів з охорони довкілля та контролю за забрудненням. Джерело
-
Які заходи вживаються для реструктуризації боргів з екологічного податку?
Підприємства можуть отримувати плани реструктуризації, які передбачають відстрочку та розстрочку сплати боргів, що допомагає уникнути банкрутства та забезпечити стабільну роботу підприємств. Джерело
Кожне з питань — це короткий підсумок змісту публікацій за день. Повний список першоджерел з посиланнями та розширений підсумок за добу доступні у комерційній версії Платформи LIGA360.
Проблеми відповідальності за екологічний податок і утримання відходів на прикладі Миколаївського глиноземного заводу та реструктуризація боргів з екологічного податку Черкаської ТЕЦ у 2026 році
У 2026 році питання екологічного податку та відповідальності за екологічні відходи залишаються актуальними для українських підприємств і місцевих бюджетів. На прикладі Миколаївського глиноземного заводу, який був націоналізований у 2023 році, видно складнощі з утриманням понад 49 мільйонів тонн червоного шламу — відходу IV класу небезпеки. Незважаючи на те, що держава володіє майном заводу, відповідальність за утримання шламу формально покладена на ТОВ "МГЗ", яке є неплатоспроможним, що створює ризики екологічної аварії. Відсутність чіткої інтеграції активів заводу у державний баланс і відсутність прозорої інформації від Міністерства економіки ускладнюють контроль за екологічною безпекою.