забезпечує український бізнес інформацією, аналітикою та технологічними рішеннями для ефективної та безпечної роботи.
Головне за 20.11.2026 по темі: Мобілізація співробітників
ЕкспортОпрацьовано: 15270 джерел
Виявлено: 9 публікацій за 20 листопада
-
Чи повинен роботодавець платити мобілізованому працівнику, який отримав статус УБД?
Ні, статус УБД сам по собі не зобов’язує роботодавця здійснювати грошові виплати під час служби. За працівником зберігаються місце роботи та посада. Підприємство може добровільно надати допомогу або встановити іншу виплату за власний рахунок. Джерело
-
Чи вже можна забронювати 100% військовозобов’язаних працівників?
Ні, описана модель ще опрацьовується і не набула чинності. Її пропонують пов’язати з направленням на службу до 1% працівників щомісяця. Для застосування такого підходу потрібні погоджені правила та нормативне врегулювання. Джерело
-
Чи можуть мобілізувати чоловіків після 50 років?
Так. За наведеними в публікації даними, чоловіки віком до 60 років залишаються військовозобов’язаними, а вік понад 50 років сам собою не дає звільнення від призову. Інтенсивність залучення може залежати від потреб війська та здатності людини виконувати відповідні завдання. Джерело
-
Які гарантії роботодавець має зберегти за мобілізованим працівником?
За працівником, призваним на військову службу або таким, що служить за контрактом, зберігаються місце роботи й посада. Обов’язку зберігати середній заробіток, згідно з наведеним роз’ясненням, немає. Додаткові виплати підприємство може встановити добровільно. Джерело
-
До якого строку підприємствам потрібно подати відомості про транспорт до ТЦК?
Юридичним особам потрібно подати відомості не пізніше 18 грудня 2026 року. Звіт подається і за відсутності транспортних засобів та водіїв — у формі нульової відомості. За матеріалом, цей обов’язок не поширюється на ФОПів. Джерело
Кожне з питань — це короткий підсумок змісту публікацій за день. Повний список першоджерел з посиланнями та розширений підсумок за добу доступні у комерційній версії Платформи LIGA360.
Мобілізованому працівнику з УБД не належать обов’язкові виплати від роботодавця, а модель бронювання 100% персоналу за мобілізаційної квоти поки залишається на стадії опрацювання
Для роботодавців важливим є розмежування обов’язкових гарантій мобілізованим працівникам і додаткової добровільної підтримки. За наведеними роз’ясненнями, за працівником під час військової служби зберігаються місце роботи та посада, але середній заробіток роботодавець не зобов’язаний зберігати. Набуття статусу учасника бойових дій саме по собі не змінює цього правила та не створює обов’язку здійснювати виплати під час служби. Підприємство може встановити матеріальну допомогу, фіксовану виплату або часткове збереження заробітку за власний рахунок. Таку підтримку варто належно закріпити у колективному договорі, положенні про оплату праці чи окремому наказі. Окрема тема для бізнесу — пропозиція дозволити бронювати до 100% військовозобов’язаних працівників за умови щомісячного направлення частини персоналу на військову службу. В описаній моделі йдеться про квоту до 1% працівників, а для направлених осіб пропонують зберігати робоче місце й заробітну плату. Однак параметри механізму ще не деталізовані: не визначено строк служби, процедуру відбору працівників і порядок виконання квоти. Урядове доручення профільним відомствам опрацювати пропозицію не означає, що нові правила вже діють. До ухвалення нормативних змін підприємства мають керуватися чинним порядком бронювання. Матеріали також нагадують про поточні правила призову та практичні завдання роботодавців у сфері військового обліку. Чоловіки віком 50–60 років залишаються військовозобов’язаними, а досягнення 50 чи 55 років саме по собі не звільняє від мобілізації. У застосунку «Резерв+» відображається конкретна дата завершення відстрочки, що дає змогу перевіряти її чинність без формування окремого витягу. Юридичним особам також слід врахувати строк подання до ТЦК відомостей про транспортні засоби та водіїв — до 18 грудня 2026 року. Обов’язок подати нульову відомість зберігається навіть тоді, коли в підприємства немає транспортних засобів і водіїв.