забезпечує український бізнес інформацією, аналітикою та технологічними рішеннями для ефективної та безпечної роботи.
Головне за 31.03.2026 по темі: Санкції РНБО
ЕкспортОпрацьовано: 14524 джерел
Виявлено: 20 публікацій за 31 березня
-
Що означає відкриття провадження ЄСПЛ у справі Порошенка щодо санкцій РНБО?
Відкриття провадження ЄСПЛ свідчить про те, що суд приділяє підвищену увагу справі Порошенка, яка стосується законності застосування санкцій РНБО. Це означає, що міжнародний суд розглядає можливі порушення прав людини у процедурі накладання санкцій в Україні. Джерело
-
Які судові рішення ухвалені щодо активів підсанкційної групи UNIGRAN?
Верховний Суд України підтвердив рішення про стягнення в дохід держави спеціального дозволу на видобування граніту, що належав підсанкційній групі UNIGRAN. Це частина процесу повернення державі активів, незаконно відчужених підсанкційними особами. Джерело
-
Чи буде в Україні заборона Telegram для приватних користувачів?
Ні, в Україні не планують вводити обмеження для приватних користувачів Telegram. Однак державні органи можуть припинити використання платформи, якщо вона не виконає вимоги щодо прозорості власності та співпраці з правоохоронцями. Джерело
-
Скільки громадян України перебуває під санкціями РНБО?
Станом на березень 2026 року під санкціями РНБО перебуває 1191 громадянин України. Загалом у санкційних списках понад 12 тисяч осіб із 77 країн світу. Джерело
-
Які наслідки має штраф Apple у Великій Британії за порушення санкцій?
Штраф Apple підкреслює важливість дотримання міжнародних санкційних норм для бізнесу. Це сигнал для компаній про необхідність ретельного контролю фінансових операцій з потенційно підсанкційними контрагентами. Джерело
Кожне з питань — це короткий підсумок змісту публікацій за день. Повний список першоджерел з посиланнями та розширений підсумок за добу доступні у комерційній версії Платформи LIGA360.
Санкції РНБО: судові рішення щодо активів підсанкційних осіб, відкриття провадження ЄСПЛ у справі Порошенка та нові підходи до регулювання Telegram в Україні
У березні 2026 року відбулися важливі події, пов'язані з санкціями Ради національної безпеки і оборони України (РНБО). Європейський суд з прав людини відкрив провадження за позовом п'ятого президента України Петра Порошенка, який оскаржує запроваджені проти нього санкції РНБО. Верховний Суд України ще не розглянув основний позов, а ЄСПЛ проявляє підвищену увагу до справи, що ставить під сумнів процедури застосування санкцій в Україні. Це питання залишається в центрі політичних та правових дискусій. Водночас Верховний Суд України підтвердив рішення про стягнення в дохід держави спеціального дозволу на видобування граніту, що належав підсанкційній групі UNIGRAN. Ці судові рішення є частиною масштабної роботи держави щодо повернення активів, незаконно відчужених підсанкційними особами. Проте процес націоналізації активів ускладнюється через судові спори і затягування, що свідчить про складність правового врегулювання санкційних заходів. Щодо цифрових платформ, в Україні не планують вводити прямі обмеження для приватних користувачів Telegram, але державні органи можуть припинити використання платформи, якщо вона не виконає вимоги щодо прозорості власності та співпраці з правоохоронцями. Повна заборона месенджера можлива лише за рішенням РНБО у разі доведеної співпраці з країною-агресором. Законодавчі ініціативи спрямовані на підвищення прозорості та безпеки цифрових платформ, що є важливим кроком у контексті інформаційної безпеки країни. Крім того, статистика свідчить, що під санкціями РНБО перебуває понад 1190 громадян України, а загалом у списках понад 12 тисяч осіб із 77 країн, що підкреслює активну політику України у сфері національної безпеки. Міжнародні приклади, як-от штраф Apple у Великій Британії за порушення санкцій проти Росії, демонструють важливість дотримання санкційних режимів і для міжнародного бізнесу. Ці події і тенденції свідчать про посилення санкційної політики України, активізацію судових процесів щодо повернення активів та прагнення держави регулювати цифрові платформи задля безпеки та прозорості. Водночас вони відкривають нові виклики у правовому полі, що потребують подальшої уваги і врегулювання.