забезпечує український бізнес інформацією, аналітикою та технологічними рішеннями для ефективної та безпечної роботи.
Головне за 08.07.2026 по темі: Зовнішньоекономічна діяльність
ЕкспортОпрацьовано: 15675 джерел
Виявлено: 5 публікацій за 8 липня
-
Яка мета програми ТПП України щодо виходу на ринок Японії?
Програма має допомогти українським малим і середнім підприємствам зрозуміти вимоги японського ринку, підготувати продукти та комерційні пропозиції, а також налагодити партнерства з імпортерами і дистриб'юторами в Японії. Джерело
-
Чому виникають проблеми з оподаткуванням лізингових платежів за авіатранспорт?
Податкові органи почали трактувати лізингові платежі за повітряні судна як роялті, а не як оплату за транспорт, що суперечить законодавству і створює податкові спори, загрожуючи роботі авіакомпаній. Джерело
-
Що вирішив Верховний Суд щодо пені за порушення строків розрахунків у ЗЕД через заборону імпорту з РФ?
Верховний Суд визнав, що підприємства не несуть відповідальності за порушення строків розрахунків, якщо імпорт став неможливим через заборону уряду, врахувавши форс-мажорні обставини війни. Джерело
-
Що таке "позиковий ліміт" від НБУ і як він впливає на валютні операції бізнесу?
"Позиковий ліміт" — це новий механізм, який дозволяє бізнесу здійснювати валютні операції за кредитами, отриманими після 1 січня 2026 року, включно з погашенням старих зобов’язань і виплатою дивідендів, при цьому посилюється валютний контроль і комплаєнс. Джерело
-
Які сектори бізнесу мають пріоритет у програмі виходу на японський ринок?
Пріоритет надається компаніям з агропродовольчого сектору, косметичної галузі, fashion-індустрії, деревообробки, IT/software та суміжних напрямів, які мають експортний потенціал. Джерело
Кожне з питань — це короткий підсумок змісту публікацій за день. Повний список першоджерел з посиланнями та розширений підсумок за добу доступні у комерційній версії Платформи LIGA360.
ТПП України запускає програму виходу на ринок Японії для експортерів, а Верховний Суд звільняє бізнес від пені за неможливість імпорту з РФ через війну
Торгово-промислова палата України оголосила набір компаній для участі у навчальній програмі з виходу на японський ринок, що включає онлайн-курси та офлайн-семінар. Програма орієнтована на малі та середні підприємства з експортним потенціалом, особливо в агропродовольчому, косметичному, fashion, деревообробному та IT-секторах, і має на меті допомогти адаптувати продукти до вимог японського ринку та налагодити партнерства. Водночас учасники ринку авіатранспорту вимагають врегулювання оподаткування лізингових платежів, які податкові органи почали трактувати як роялті, що створює податкові спори і загрожує існуванню цивільної авіації в Україні. Представники галузі наполягають на дотриманні чинного законодавства та міжнародної практики класифікації повітряних суден як транспортних засобів. Верховний Суд підтвердив, що бізнес не несе відповідальності за порушення строків розрахунків у зовнішньоекономічній діяльності, якщо імпорт товарів з Росії став неможливим через заборону уряду, визнавши форс-мажорні обставини війни. Це рішення важливе для підприємств, які не змогли завершити імпортні операції або повернути авансові платежі. Національний банк України запровадив "позиковий ліміт" для валютних операцій, що дозволяє бізнесу здійснювати транскордонні платежі за новими кредитами, погашати старі зобов’язання та виплачувати дивіденди. Водночас посилено валютний контроль і комплаєнс, що вимагає від компаній належної документальної трасованості операцій, що є важливим для ефективного управління зовнішньоекономічною діяльністю.