Головне за 01.10.2026 по темі: Зовнішньоекономічна діяльність

Опрацьовано: 15902 джерел

Виявлено: 7 публікацій за 1 жовтня

Кожне з питань — це короткий підсумок змісту публікацій за день. Повний список першоджерел з посиланнями та розширений підсумок за добу доступні у комерційній версії Платформи LIGA360.

Нові виклики у зовнішньоекономічній діяльності України: падіння торговельної активності, обмеження для ФОП 2 групи, вплив подорожчання нафти та масштабні схеми сумнівного імпорту

У вересні 2026 року український бізнес відчув суттєві труднощі у зовнішньоекономічній діяльності, що відобразилося у падінні продажів і підвищенні цін. Погіршення безпекової ситуації, руйнування логістичної інфраструктури та подорожчання пального значно вплинули на активність підприємств, особливо у сфері торгівлі, де очікується подальше скорочення товарообороту та торговельної маржі. Більшість підприємств прогнозують зростання закупівельних цін і вартості продукції, що створює додатковий тиск на бізнес та споживачів. Законодавчі обмеження для фізичних осіб-підприємців другої групи у сфері зовнішньоекономічної діяльності уточнені: такі ФОП можуть надавати послуги лише платникам єдиного податку та населенню, але не мають права здійснювати зовнішньоекономічну діяльність з нерезидентами та отримувати валюту за кордоном. Водночас вони можуть імпортувати та експортувати товари за дотримання відповідних податкових вимог. Ці норми важливі для розуміння можливостей малого бізнесу у міжнародній торгівлі. Водночас зростання світових цін на нафту через геополітичну напруженість на Близькому Сході посилює валютний тиск на Україну, збільшуючи потребу імпортерів у валюті для закупівлі пального. Національний банк проводить валютні інтервенції для стабілізації курсу гривні, що допомагає уникнути різких коливань. Уряд також розробляє програми пільгового кредитування та страхування для підтримки великого ритейлу та логістики, які постраждали від бойових дій, щоб забезпечити відновлення зовнішньоекономічних ланцюгів. Окрім офіційних викликів, журналісти виявили масштабні схеми сумнівного імпорту через фірми-привиди, оформлені на молодих людей, які здійснюють імпорт товарів на сотні мільйонів гривень. Часто реальний товар приховується, що створює ризики для митного контролю та фінансової безпеки країни. Ці факти підкреслюють необхідність посилення контролю за зовнішньоекономічною діяльністю та боротьби з нелегальними схемами імпорту.