Діяльність антикорупційних органів НАБУ, САП, НАЗК, ВАКС

Опрацьовано: 14665 джерел

Виявлено: 12 публікацій за 30 травня

Кожне з питань — це короткий підсумок змісту публікацій за день. Повний список першоджерел з посиланнями та розширений підсумок за добу доступні у комерційній версії Платформи LIGA360.

НАБУ і САП повідомили про підозру депутату Одеської облради за недекларування понад 58 млн грн позик; НАЗК презентувало Антикорупційну стратегію до 2030 року з фокусом на превентивну модель; ВАКС зняв арешт із валюти у справі Деркача, а ексголова Верховного Суду уклав угоду зі слідством

У сфері антикорупційної боротьби в Україні відбуваються важливі події, що мають значний вплив на правову систему та суспільство. НАБУ та САП повідомили про підозру депутату Одеської обласної ради за недекларування позик на суму понад 58 мільйонів гривень, що підтверджено перевіркою НАЗК. Цей випадок ілюструє проблему недостовірного декларування фінансових зобов’язань суб’єктами декларування, що залишається однією з ключових тем у сфері запобігання корупції. Водночас НАЗК презентувало нову Антикорупційну стратегію України до 2030 року, яка передбачає перехід до превентивної моделі антикорупційної політики з використанням цифрових інструментів, аналітики ризиків та освітніх програм. Ця стратегія є важливою складовою євроінтеграційного курсу країни та спрямована на підвищення ефективності антикорупційної системи та мінімізацію корупційних ризиків. У судовій практиці відзначається резонансна угода колишнього голови Верховного Суду Всеволода Князєва з НАБУ, що стала ключовим моментом у викритті корупційної схеми у найвищій судовій інстанції України. Угода передбачає співпрацю зі слідством та викриття інших суддів, що відкриває новий етап розслідування, але викликає суспільний резонанс щодо справедливості покарання. Водночас Вищий антикорупційний суд несподівано скасував арешт валюти у справі про держзраду екснардепа Андрія Деркача, який перебуває в Росії і підозрюється у співпраці з російською розвідкою. Це рішення викликало критику через зняття арешту до вироку, що ставить під сумнів ефективність досудового розслідування корупційних злочинів. Окремо варто відзначити проблематику декларування та контролю за майном посадовців, зокрема закордонною нерухомістю, що часто купується на родичів і не завжди відображається у деклараціях. Це створює додаткові корупційні ризики, які потребують посилення контролю та прозорості. Також відсутність у проєкті Антикорупційної стратегії згадки про Містобудівний кодекс викликає занепокоєння щодо корупційних ризиків у процесі відбудови Києва після війни. Народна депутатка та архітекторка Ганна Бондар підкреслює необхідність законодавчих змін та нової культури діалогу між владою і громадою для збереження історичної спадщини та запобігання корупції у містобудуванні. Ці події та ініціативи відображають складний та багатогранний характер боротьби з корупцією в Україні, що потребує комплексного підходу та посилення інституційної спроможності.