Політично значуща особа (ПЕП) - LIGA360

Політично значуща особа (ПЕП)

Про що тема:
Політично значущі особи (ПЕП/PEP) та все, що стосується їх статусу

Політично значущі особи (ПЕП, англ. PEP — Politically Exposed Person) — це особи, які займають або займали важливі державні та публічні посади, а також їхні близькі родичі та партнери. У фінансовому законодавстві та комплаєнсі статус ПЕП означає підвищений рівень ризику, тому банки, фінансові установи та інші суб’єкти зобов’язані здійснювати посилений фінансовий моніторинг таких осіб.

 

Що міститься у Темах в центрі уваги про “Політично значущих осіб (ПЕП)”

Хто такі ПЕП

  • Визначення та перелік політично значущих осіб
  • Національні публічні діячі та міжнародні політичні особи
  • Хто входить до категорії «публічна особа»

 

Статус ПЕП

  • Що таке РЕР-статус і навіщо він потрібен
  • Реєстр публічних осіб в Україні
  • Перевірка статусу ПЕП у фінансових установах
  • Особливості ідентифікації ПЕП при відкритті рахунку

 

Фінмоніторинг та ПЕП

  • Чому політично значущі особи підлягають посиленому контролю
  • Додаткові вимоги до операцій із ПЕП
  • Як банки перевіряють походження коштів ПЕП
  • Зв’язок ПЕП із законодавством про фінансовий моніторинг

 

Для кого корисно

  • Банків та фінансових установ, що здійснюють перевірку клієнтів
  • Бізнесу, який співпрацює з політично значущими особами
  • Юристів та комплаєнс-офіцерів
  • Громадян, які бажають зрозуміти, що таке статус ПЕП

 

Що ви дізнаєтеся

  • Хто належить до політично значущих осіб в Україні
  • Як працює реєстр публічних осіб та що таке РЕР-статус
  • Чому банки приділяють особливу увагу клієнтам зі статусом ПЕП
  • Які вимоги законодавства стосуються ПЕП і фінансових операцій

Головне за 24.07.2026 по темі: Політично значуща особа (ПЕП)

Експорт

Опрацьовано: 15728 джерел

Виявлено: 8 публікацій за 24 липня

На основі зібраних матеріалів ми сформували короткі відповіді на актуальні запитання. Ви дізнаєтесь:
  1. Чому МВФ занепокоєний змінами у фінансовому моніторингу політично значущих осіб в Україні?

    МВФ вважає, що скорочення терміну посиленого фінансового моніторингу PEP до 12 місяців суперечить міжнародним стандартам FATF і послаблює механізми контролю, що може збільшити ризики відмивання коштів та фінансування тероризму. Джерело

  2. Що пропонує новий проєкт закону щодо фінансового моніторингу політично значущих осіб?

    Проєкт закону пропонує перейти від формального статусу PEP до індивідуальної оцінки ризику, впровадити автоматизований моніторинг операцій, заборонити повторне витребування документів і надати клієнтам право оскаржувати рішення про відмову. Джерело

  3. Як зміни у фінансовому моніторингу впливають на благодійні організації?

    Обмежений доступ до відкритих даних ускладнює перевірку партнерів і донорів, підвищуючи ризики шахрайства. Тому благодійні організації все більше використовують автоматизовані аналітичні платформи для забезпечення комплаєнсу та довіри. Джерело

  4. Які механізми захисту передбачені для клієнтів-PEP у новому законопроєкті?

    Клієнти-PEP отримують право на письмове пояснення причин відмови, можливість подати обґрунтовану вимогу про перегляд рішення, а суб’єкти моніторингу несуть відповідальність за необґрунтовані відмови та непропорційні заходи. Джерело

  5. Що таке ризик-орієнтований підхід у фінансовому моніторингу?

    Це підхід, при якому заходи контролю і моніторингу застосовуються залежно від індивідуального рівня ризику клієнта, а не лише на основі формального статусу, що підвищує ефективність і пропорційність контролю. Джерело

Кожне з питань — це короткий підсумок змісту публікацій за день. Повний список першоджерел з посиланнями та розширений підсумок за добу доступні у комерційній версії Платформи LIGA360.

Стисло про головне:

МВФ та українські законодавчі зміни: перехід фінансового моніторингу політично значущих осіб до ризик-орієнтованого підходу та виклики комплаєнсу

У липні 2026 року в Україні відбуваються важливі зміни у сфері фінансового моніторингу політично значущих осіб (PEP), що викликали занепокоєння міжнародних партнерів, зокрема Міжнародного валютного фонду (МВФ). Верховна Рада скоротила термін посиленого моніторингу PEP до 12 місяців після втрати статусу, що, на думку МВФ, суперечить стандартам FATF і може послабити механізми протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму. Ці зміни розглядаються як відступ від раніше взятих зобов’язань і викликають дискусії щодо подальших кроків у співпраці з ЄС та іншими міжнародними організаціями. Паралельно в Україні розробляється проєкт закону, який пропонує перейти від формального статусу PEP до індивідуальної оцінки реального ризику кожного клієнта. Законопроєкт передбачає автоматизований моніторинг операцій, заборону повторного витребування документів, спрощену переоцінку ризику для низькоризикових рахунків, а також механізми оскарження рішень про відмову в обслуговуванні. Відповідальність за необґрунтовані відмови та непропорційні заходи покладається на суб’єктів первинного фінансового моніторингу, що має підвищити прозорість і ефективність контролю. У контексті цих змін важливу роль відіграють питання комплаєнсу та відкритості даних, особливо для благодійних організацій, які працюють із публічними та політично значущими особами. Відсутність доступу до машиночитних державних реєстрів ускладнює перевірку партнерів і підвищує ризики шахрайства. Сучасні аналітичні платформи, що використовують OSINT-розвідку, стають ключовими інструментами для забезпечення довіри та безпеки фінансових потоків. Загалом, ці процеси свідчать про еволюцію системи фінансового моніторингу в Україні, що прагне відповідати міжнародним стандартам і захищати національну безпеку та економіку.

Повний AI-огляд дня та посилання на всі новини, статті, відео, офіційні джерела, на основі яких сформований цей підсумок
Повний AI-підсумок дня та статті-джерела
Ознайомитися
Теми, які можуть вас зацікавити:
Публічна (державна) служба
Публічна (державна) служба +12
Про що тема: Про впроваджені або заплановані зміни, аналітика судової практики щодо держслужби, оцінка ризиків для посадовців, вплив новацій на організаційну структуру, трудові відносини в органах влади, дотримання етичних стандартів
Про національну цифрову платформу
Про національну цифрову платформу "Пульс"
Про що тема: Тема стосується створення та впровадження цифрової платформи «Пульс», яка має на меті забезпечити ефективну, прозору і зручну взаємодію бізнесу з органами виконавчої влади
Діяльність антикорупційних органів НАБУ, САП, НАЗК, ВАКС
Діяльність антикорупційних органів НАБУ, САП, НАЗК, ВАКС +10
Про що тема: Тема охоплює систему державних органів, які здійснюють запобігання, виявлення та розслідування корупційних правопорушень, що є ключовим елементом забезпечення прозорості й доброчесності у державному управлінні та бізнесі
Місцеве самоврядування
Місцеве самоврядування +20
Про що тема: Організація та функціонування органів місцевої влади, які приймають рішення та здійснюють управлінські функції на рівні місцевих громад (міст, сіл, селищ)
Звільнення та призначення керівників держустанов та компаній
Звільнення та призначення керівників держустанов та компаній +12
Про що тема: Процедури призначення та звільнення керівників установ та підприємств
Державні програми: виконання та проблеми
Державні програми: виконання та проблеми +7
Про що тема: Інформація, яка допомагає оцінити ефективність використання бюджетних коштів, виявити проблеми реалізації та знайти шляхи їх удосконалення
Бронювання співробітників: категорії, процедура, терміни, кейси
Бронювання співробітників: категорії, процедура, терміни, кейси +3
Про що тема: Про процес бронювання співробітників на підприємствах, який дозволяє забезпечити їх участь у критично важливих для економіки країни сферах під час мобілізації