Головне за 01.06.2026 по темі: Діяльність антикорупційних органів НАБУ, САП, НАЗК, ВАКС

Опрацьовано: 14672 джерел

Виявлено: 23 публікації за 1 червня

Кожне з питань — це короткий підсумок змісту публікацій за день. Повний список першоджерел з посиланнями та розширений підсумок за добу доступні у комерційній версії Платформи LIGA360.

У Верховній Раді зареєстровано третій варіант Антикорупційної стратегії з розширенням повноважень САП та реформою ДБР, водночас експерти наголошують на необхідності деполітизації прокуратури та підвищення ефективності розслідувань корупційних злочинів

У Верховній Раді України з’явився третій варіант Антикорупційної стратегії на 2026–2030 роки, запропонований фракцією «Європейська солідарність». Цей законопроєкт передбачає розширення повноважень керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП), зокрема право самостійно проводити слідчі дії у справах НАБУ без залучення Генерального прокурора. Також документ містить пропозиції щодо повного перезавантаження Державного бюро розслідувань (ДБР) з обов’язковою атестацією персоналу та залученням міжнародних партнерів. Преамбула законопроєкту визначає п’ять антикорупційних принципів, що мають стати основою боротьби з корупцією на найвищому рівні та запобігання політичному впливу на антикорупційні органи. У Миколаєві міський голова Олександр Сєнкевич підписав розпорядження про посилення контролю за своєчасним поданням декларацій посадовцями виконавчого комітету. Відділ із запобігання та виявлення корупції буде вести облік суб’єктів декларування, перевіряти подання декларацій та повідомляти НАЗК про порушення. Цей крок спрямований на підвищення прозорості та дотримання антикорупційного законодавства на місцевому рівні. Водночас журналісти звернулися до Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради з проханням перевірити НАБУ та САП через можливе затягування розслідування справи про незаконне збагачення ексзаступника Генерального прокурора Дмитра Вербицького. Розслідування триває понад два роки, але підозри не оголошені, а матеріали не передані до суду, що викликає сумніви в неупередженості слідства. Експерти наголошують на необхідності реформування прокуратури України, зокрема деполітизації посади генерального прокурора, відновлення професійності, чіткого розмежування повноважень між правоохоронними органами та посилення прокурорського самоврядування. Вони критикують політичний вплив на кадрові призначення, втрату функцій прокуратури та недостатній контроль за слідчими. Також підкреслюється важливість прозорості, адекватної оплати праці прокурорів і постійного контролю доброчесності. За даними адвоката Олексія Баганця, у 2025 році було зареєстровано понад 20 тисяч кримінальних проваджень у сфері корупції, але лише близько 30% з них направлено до суду. Найбільше обвинувальних актів стосуються зловживання владою, незаконного збагачення та хабарництва. Ефективність розслідувань знизилася порівняно з попередніми роками, що свідчить про проблеми у роботі правоохоронних органів і потребу у підвищенні професійності та координації. Це підкреслює виклики у боротьбі з корупцією та необхідність системних змін у правоохоронній системі України.