Головне за 09.07.2026 по темі: Інфляція

Опрацьовано: 15677 джерел

Виявлено: 23 публікації за 9 липня

Кожне з питань — це короткий підсумок змісту публікацій за день. Повний список першоджерел з посиланнями та розширений підсумок за добу доступні у комерційній версії Платформи LIGA360.

Інфляція в Україні у червні 2026 року сповільнилася до 7,2%: дефляція 0,1%, базова інфляція 8,1%, індексація зарплат та прогнози НБУ на друге півріччя

У червні 2026 року в Україні зафіксовано дефляцію на рівні 0,1% порівняно з травнем, що стало першим таким випадком за останній час. Річна інфляція сповільнилася до 7,2%, тоді як базова інфляція, яка виключає волатильні та адміністративно регульовані ціни, залишилася вищою — 8,1%. Найбільше подешевшали яйця, овочі, фрукти та м'ясо птиці, що пов’язано із сезонним збільшенням пропозиції. Водночас подорожчали соняшникова олія, риба, макаронні вироби, хліб, алкогольні напої та тютюнові вироби. Тарифи на житлово-комунальні послуги, зокрема водопостачання та каналізація, зросли суттєво, що підтримує інфляційний тиск. Індексація зарплат у липні та серпні 2026 року базується на індексі інфляції за червень, який становить 99,9%. Для працівників, які востаннє отримували підвищення до березня 2026 року, суми індексації залишаться незмінними. Роботодавцям рекомендується враховувати ці показники при плануванні підвищень, щоб уникнути подвійного нарахування. Це важливий механізм захисту доходів населення від інфляційного знецінення. Національний банк України прогнозує можливе прискорення інфляції наприкінці 2026 року через підвищені витрати бізнесу, коливання курсу гривні та зростання зарплат на тлі дефіциту кадрів. Водночас у 2027 році очікується стабілізація інфляції завдяки стабільним цінам на енергоносії, хорошим врожаям та монетарній політиці. Війна на Близькому Сході та подорожчання енергоносіїв залишаються ключовими ризиками для цінової стабільності. Загалом, інфляційний тиск зберігається, але сезонні фактори та монетарні заходи сприяють тимчасовому зниженню цін. Ці тенденції мають значний вплив на купівельну спроможність населення, особливо пенсіонерів і працівників з низькими доходами. Уряд планує поступове підвищення мінімальної зарплати та прожиткового мінімуму у 2027-2029 роках, але для підтримки соціальних стандартів необхідна ефективна боротьба з тіньовою економікою та стабілізація макроекономічної ситуації. Важливим залишається баланс між регулюванням інфляції, підтримкою економічного зростання та забезпеченням соціального захисту громадян.