забезпечує український бізнес інформацією, аналітикою та технологічними рішеннями для ефективної та безпечної роботи.
Головне за 20.10.2026 по темі: Інфляція
ЕкспортОпрацьовано: 15795 джерел
Виявлено: 9 публікацій за 20 жовтня
-
Яким був рівень інфляції в Україні у вересні?
За наведеними даними, річна інфляція у вересні становила 10%, а споживчі ціни зросли на 2,1% порівняно із серпнем. Ціни на продукти та безалкогольні напої за місяць збільшилися на 1,9%. Зміни відрізнялися залежно від товару. Джерело
-
Чому восени можуть подорожчати продукти?
На ціни впливають сезонне зберігання та імпорт частини овочів, а також витрати на пальне й електроенергію. Додаткові витрати виробників, переробників і торгівлі можуть відображатися на роздрібній вартості. Прогнозоване зростання не обов’язково стосуватиметься всіх продуктів однаково. Джерело
-
Чи зростатимуть закупівельні ціни на молоко надалі?
У першій половині жовтня закупівельні ціни переважно перебували в межах 16,0–16,7 грн за кілограм без ПДВ. Подальше зростання можуть обмежувати низька рентабельність переробників, високі роздрібні ціни та обмежений експорт. Динаміка залежатиме від попиту й можливості виробників працювати без збитків. Джерело
-
Чи можуть гривневі депозити компенсувати інфляцію?
За оцінкою експерта, деякі депозитні пропозиції після оподаткування можуть мати дохідність вище за поточний рівень інфляції. Однак фактичний результат залежить від умов договору, строку розміщення коштів і того, як змінюватимуться ціни. Це не гарантує однакового реального доходу для всіх вкладників. Джерело
-
Як розраховуватимуть індексацію пенсій у 2027 році?
За чинним порядком, формула враховує інфляцію за попередній рік і зростання середньої зарплати, з якої сплачувалися внески. Остаточний коефіцієнт і особливості перерахунку має встановити уряд. Тому точний розмір майбутньої надбавки поки невідомий. Джерело
-
Що таке гіперінфляція і як вона впливала на Україну в 1990-х?
Гіперінфляція — це надзвичайно швидке зростання цін, через яке гроші стрімко втрачають купівельну спроможність. У публікації для 1993 року наводиться показник інфляції 10 155%. Тоді затримки виплат і бартер додатково ускладнювали повсякденне життя. Джерело
Кожне з питань — це короткий підсумок змісту публікацій за день. Повний список першоджерел з посиланнями та розширений підсумок за добу доступні у комерційній версії Платформи LIGA360.
Інфляція в Україні становить 10% у річному вимірі: дорожчання продуктів, витрати виробників і формула індексації пенсій визначатимуть купівельну спроможність
У вересні споживчі ціни в Україні зросли на 2,1% за місяць, а річний рівень інфляції досяг 10%. Продовольча інфляція має неоднорідний характер: окремі товари дорожчають, тоді як інші дешевшають. На ціни впливають витрати на енергію, пальне, зберігання й доставку, а також сезонні зміни пропозиції. Експертні оцінки вказують на ризик подальшого осіннього зростання цін для низки категорій продуктів. Водночас ці прогнози не означають однакового руху цін на всі товари. На світовому продовольчому ринку додатковий тиск створюють логістичні перебої, воєнні ризики та загрози для врожаїв. Високі ціни на енергоносії й добрива збільшують собівартість виробництва, а дорожче транспортування впливає на кінцеву вартість продукції. В Україні закупівельні ціни на сире молоко зростали, але рентабельність переробників і платоспроможність споживачів обмежують можливість подальшого перекладання витрат у роздрібні ціни. Отже, інфляційний тиск формується як витратами виробників, так і змінами попиту та пропозиції. Конкретна динаміка залежить від товарної категорії та умов внутрішнього ринку. Зростання цін має значення і для заощаджень, пенсій та реальних доходів. За оцінкою банківського експерта, окремі гривневі депозити після оподаткування можуть забезпечувати дохідність вище за поточний рівень інфляції, але результат залежатиме від строку й майбутньої зміни цін. У 2027 році пенсії планують індексувати за формулою, що враховує інфляцію та зростання середньої зарплати, однак точний коефіцієнт ще має визначити уряд. Історичний приклад гіперінфляції 1993 року нагадує, наскільки швидке знецінення грошей може впливати на доходи й повсякденне життя. Сукупність публікацій показує, що оцінювати купівельну спроможність варто з урахуванням не лише загального індексу споживчих цін, а й власної структури витрат.