забезпечує український бізнес інформацією, аналітикою та технологічними рішеннями для ефективної та безпечної роботи.
Головне за 06.02.2026 по темі: Екологічний податок
ЕкспортОпрацьовано: 14445 джерел
Виявлено: 14 публікацій за 6 лютого
-
Чому екологічний податок в Україні не фінансує реальні природоохоронні проєкти?
З 2014 року більшість коштів від екологічного податку спрямовується до загального фонду бюджету, що призводить до нецільового використання коштів замість фінансування природоохоронних та декарбонізаційних проєктів. Джерело
-
Що таке механізм CBAM і як він вплине на українську металургію?
CBAM – це податок на викиди вуглецю, який з 2026 року ЄС вводить для імпорту металургійної продукції. Українські підприємства з високими викидами ризикують втратити доступ до європейського ринку без модернізації виробництва. Джерело
-
Які строки подання декларації екологічного податку в Україні?
Декларації з екологічного податку подаються за квартал протягом 40 календарних днів після звітного періоду, а сплата податкових зобов’язань має відбутися протягом 10 календарних днів після граничного строку подання. Джерело
-
Чи сплачується екологічний податок за об’єкти на окупованих територіях?
З 1 січня 2023 року екологічний податок не нараховується і не сплачується за об’єкти, розташовані на територіях з активними бойовими діями або тимчасово окупованих, за період бойових дій та окупації. Джерело
-
Які проблеми існують у методології вимірювання викидів для екологічного податку в Україні?
Відсутність чіткої методології вимірювання викидів призводить до заниження показників і недоотримання коштів бюджету, що ускладнює ефективне адміністрування екологічного податку. Джерело
Кожне з питань — це короткий підсумок змісту публікацій за день. Повний список першоджерел з посиланнями та розширений підсумок за добу доступні у комерційній версії Платформи LIGA360.
Екологічний податок в Україні не виконує функції декарбонізації та потребує комплексної реформи для відповідності європейським нормам і збереження ринків експорту
В Україні екологічний податок наразі не виконує своєї ключової функції – фінансування реальних природоохоронних та декарбонізаційних проєктів. З 2014 року більшість коштів від екоподатку спрямовується до загального фонду бюджету, що призводить до нецільового використання ресурсів. Хоча у 2024 році створено Фонд декарбонізації та енергоефективної трансформації, він переважно підтримує заходи з енергоефективності, а не модернізацію промислових підприємств, які є основними платниками податку. Відсутність прозорого механізму розподілу коштів і фінансових стимулів гальмує екологічний розвиток та адаптацію до європейських стандартів. Введення у 2026 році в ЄС механізму прикордонного вуглецевого коригування (CBAM) створює додаткові виклики для української металургії. Підприємства, що працюють на застарілому обладнанні з високими викидами, ризикують втратити доступ до європейського ринку через необхідність сплати вуглецевого мита. Модернізація виробництва, зокрема перехід на електропечі, є критичною для збереження конкурентоспроможності на зовнішніх ринках. Крім того, податкове адміністрування екоподатку ускладнене через відсутність чіткої методології вимірювання викидів, а також вузьку базу оподаткування, що не охоплює значущі джерела забруднення, зокрема транспорт. Важливо також враховувати, що екологічний податок не нараховується за об’єкти на окупованих та прифронтових територіях. Для ефективної екологічної трансформації України необхідне комплексне реформування податкової системи, розширення бази, посилення контролю та створення реальних фінансових стимулів для підприємств.