забезпечує український бізнес інформацією, аналітикою та технологічними рішеннями для ефективної та безпечної роботи.
Головне за 20.04.2026 по темі: Конституційне провадження
ЕкспортОпрацьовано: 14549 джерел
Виявлено: 5 публікацій за 20 квітня
-
Які проблеми виникають у практиці Верховного Суду щодо застосування ст.233 КЗпП?
Практика Верховного Суду щодо ст.233 КЗпП містить суперечності з Конституцією, зокрема через формальні вимоги до підписів та жорсткі місячні строки звернення, що ускладнює доступ до правосуддя у трудових спорах. Джерело
-
Як Конституційний Суд України вплинув на застосування ст.233 КЗпП?
КСУ визнав частину положень ст.233 КЗпП неконституційними, зокрема тримісячний строк для стягнення зарплати, що створює внутрішню колізію в законі і потребує подальшого офіційного тлумачення. Джерело
-
Чи визнає Верховний Суд Telegram як офіційний канал для кадрових наказів?
Так, Верховний Суд визнав статус «прочитано» у Telegram достатнім доказом ознайомлення працівника з наказом, що дозволяє звільнення за прогул, проте це викликає дискусії щодо надійності такого доказу. Джерело
-
Які ризики пов’язані з використанням Telegram для юридично значущої комунікації?
Telegram не має технічних гарантій автентичності, статус «прочитано» не ідентифікує конкретну особу, що може призвести до помилкових тлумачень і порушення прав працівників. Джерело
-
Що розглядає Велика Палата Верховного Суду щодо посадових окладів суддів?
Велика Палата ВС розглядає справу про протиправність обчислення посадового окладу суддів на основі «замороженого» базового розміру, що може порушувати конституційні гарантії суддівської незалежності. Джерело
Кожне з питань — це короткий підсумок змісту публікацій за день. Повний список першоджерел з посиланнями та розширений підсумок за добу доступні у комерційній версії Платформи LIGA360.
Конституційні виклики у трудовому праві: колізії ст.233 КЗпП, практика Верховного Суду та роль Конституційного Суду України у захисті прав працівників
Останні публікації висвітлюють важливі питання конституційного провадження та практики судочинства у сфері трудового права, зокрема проблеми, пов'язані зі строками звернення до суду за ст.233 КЗпП. Верховний Суд України демонструє суперечливу практику, яка ставить під сумнів доступність правосуддя через формальні вимоги до підписів та строків, що не завжди відповідає Конституції та міжнародним стандартам. Конституційний Суд України вже визнав частину положень ст.233 КЗпП неконституційними, що створює внутрішню колізію в законодавстві та потребує офіційного тлумачення для забезпечення верховенства права. Крім того, Верховний Суд визнав Telegram офіційним каналом для надсилання кадрових наказів, що ускладнює питання доказування ознайомлення працівника з наказом та може впливати на практику звільнень. Експерти застерігають про ризики такого підходу, зокрема відсутність технічних гарантій автентичності та можливість помилкових тлумачень статусу «прочитано». Це викликає дискусії щодо балансу між спрощенням процедур у воєнний час і дотриманням базових гарантій справедливого судочинства. Також у сфері конституційної юрисдикції розглядається справа про обчислення посадового окладу суддів, де законодавчі зміни, що «заморозили» базовий розмір окладу, можуть порушувати конституційні гарантії незалежності суддів. Велика Палата Верховного Суду погодилася переглянути цю практику, що може мати значний вплив на матеріальне забезпечення суддів та конституційне судочинство в Україні. Загалом, ці питання підкреслюють важливість ролі Конституційного Суду України у вирішенні колізій та забезпеченні верховенства права у трудовому та суддівському праві.