забезпечує український бізнес інформацією, аналітикою та технологічними рішеннями для ефективної та безпечної роботи.
Головне за 30.04.2026 по темі: Захист персональних даних
ЕкспортОпрацьовано: 14556 джерел
Виявлено: 13 публікацій за 30 квітня
-
Що передбачає стаття 328 нового Цивільного кодексу щодо права на забуття?
Стаття 328 вводить розширене право на забуття, яке дозволяє вимагати видалення інформації не лише у разі її недостовірності, а й якщо вона «втратила суспільний інтерес». Це може призвести до зловживань і приховування важливої інформації про корупційні чи санкційні справи. Джерело
-
Які ризики несе надання юридичним особам права на цифрову приватність?
Надання юридичним особам права на цифрову приватність означає, що обробка їх цифрового образу можлива лише за згодою. Це може ускладнити роботу систем, які збирають відкриті дані, та створити бар'єри для прозорості бізнесу, що підвищує ризики шахрайства і приховування інформації. Джерело
-
Як новий Цивільний кодекс може вплинути на роботу журналістів і розслідувачів?
Стаття про «право на інформаційний спокій» може бути використана для подання SLAPP-позовів, що обмежують діяльність журналістів і активістів, вимагаючи припинення публікацій або доступу до інформації під приводом захисту приватності. Джерело
-
Які рекомендації щодо захисту персональних даних в умовах війни?
Важливо забезпечувати особливий захист вразливих категорій, таких як ВПО та військові, уникати необережного розкриття персональних даних, що може загрожувати їхній безпеці. Медіа та всі, хто працює з інформацією, повинні дотримуватися балансу між правом на інформацію і правом на приватність. Джерело
-
Як бізнес може захистити персональні дані співробітників у сучасних умовах?
Використання віртуальних номерів дозволяє розмежувати робочі та особисті контакти, знизити ризики витоку інформації, а також відповідати вимогам законодавства щодо захисту персональних даних. Крім того, впровадження DLP-систем допомагає контролювати обробку, зберігання і передачу конфіденційної інформації. Джерело
Кожне з питань — це короткий підсумок змісту публікацій за день. Повний список першоджерел з посиланнями та розширений підсумок за добу доступні у комерційній версії Платформи LIGA360.
Новий Цивільний кодекс України №15150: ризики для захисту персональних даних, права на приватність та прозорості відкритих даних у бізнесі та суспільстві
Проєкт нового Цивільного кодексу України №15150, який Верховна Рада підтримала у першому читанні 28 квітня 2026 року, викликав значну критику експертів, зокрема юристів YouControl. Основні застереження стосуються норм, що можуть суттєво обмежити доступ до відкритих даних, послабити механізми фінансового моніторингу (KYC/AML) та створити ризики для прозорості бізнесу. Особливо гострою є стаття 328, яка вводить «право на забуття» з розмитим критерієм «втрати суспільного інтересу», що потенційно дозволяє фігурантам корупційних чи санкційних справ вимагати видалення інформації про себе, що суперечить європейським стандартам і загрожує суспільному праву на інформацію. Крім того, проєкт надає юридичним особам право на «цифрову приватність», що означає необхідність отримання згоди компанії на обробку її цифрового образу. Це може ускладнити роботу OSINT-систем, комплаєнс-сервісів та перевірку контрагентів, створюючи додаткові бар'єри для прозорості ринку та підвищуючи ризики зловживань. Також викликає занепокоєння стаття про «право на інформаційний спокій», яка може стати підставою для SLAPP-позовів проти журналістів і активістів. У контексті захисту персональних даних в умовах війни та кіберзагроз особлива увага приділяється безпеці вразливих категорій громадян, зокрема внутрішньо переміщених осіб і військових, для яких необережне розкриття даних може становити реальну загрозу. Бізнесу рекомендується впроваджувати сучасні технології захисту, такі як DLP-системи та віртуальні номери, які допомагають контролювати обробку, зберігання і передачу персональних даних, знижуючи ризики витоків і забезпечуючи відповідність законодавству. Загалом, експерти закликають до доопрацювання законопроєкту з урахуванням балансу між правом на приватність та суспільним інтересом, щоб не допустити відкату України у сфері прозорості та антикорупційної політики.