Головне за 01.02.2026 по темі: Корупційні ризики та схеми

Опрацьовано: 14426 джерел

Виявлено: 5 публікацій за 1 лютого

Кожне з питань — це короткий підсумок змісту публікацій за день. Повний список першоджерел з посиланнями та розширений підсумок за добу доступні у комерційній версії Платформи LIGA360.

Викриття масштабних корупційних схем у Держприкордонслужбі та митниці, а також нові виклики у боротьбі з корупцією через дезінформацію та внутрішні конфлікти силовиків в Україні

В Україні виявлено масштабні корупційні схеми, що функціонують роками у Державній прикордонній службі та на митниці. За даними НАБУ, ексочільник ДПСУ Сергій Дейнеко та інші посадовці були залучені до організації контрабанди цигарок, використовуючи автомобілі з дипломатичними номерами для уникнення перевірок. Хабарі сягали тисяч євро з кожної машини, а загальні побори на митницях могли становити до 10 мільйонів євро щомісяця. Незважаючи на затримання окремих фігурантів, система корупції продовжує працювати, що свідчить про глибоку системну проблему, яка потребує комплексного підходу до управління корупційними ризиками та посилення антикорупційної політики. Окрім викриттів, у правоохоронній системі Одеси спостерігається явище, яке можна охарактеризувати як «корупційний природний відбір». Замість реальної боротьби з корупцією відбувається внутрішній перерозподіл сфер впливу між силовиками, які використовують ДБР для усунення конкурентів. Це послаблює довіру до правоохоронних органів і створює загрози національній безпеці, особливо у прифронтових регіонах. Така ситуація підкреслює необхідність прозорого відбору кадрів, незалежних антикорупційних органів та жорсткої відповідальності за корупційні правопорушення. Водночас Національне антикорупційне бюро України фіксує активну хвилю дезінформації та фейків, спрямованих на дискредитацію антикорупційних органів. Російські спецслужби створюють фейкові інформаційні майданчики, які імітують офіційні канали, поширюючи неправдиві повідомлення про корупційні схеми за участі українських та європейських посадовців. Це є частиною інформаційної війни, метою якої є підірвати довіру до антикорупційних структур і зменшити міжнародну підтримку України. Експерти радять користуватися лише офіційними джерелами інформації для запобігання поширенню корупційних ризиків через дезінформацію.