забезпечує український бізнес інформацією, аналітикою та технологічними рішеннями для ефективної та безпечної роботи.
Головне за 09.10.2026 по темі: Резонансний проєкт Цивільного кодексу: реакції та критика
ЕкспортОпрацьовано: 15915 джерел
Виявлено: 9 публікацій за 9 жовтня
-
Скільки людей долучилися до обговорення нового Цивільного кодексу?
За даними Верховної Ради, у відкритих дискусіях взяли участь близько 2500 людей. Серед них були представники різних професійних і суспільних середовищ. Окреме повідомлення вказує, що до обговорення долучилися учасники більш ніж 60 закладів вищої освіти. Джерело
-
Хто працюватиме над доопрацюванням проєкту Цивільного кодексу?
До подальшої роботи залучатимуть парламентські комітети, Міністерство юстиції та Верховний Суд. Також заплановані консультації з адвокатами, суддями, нотаріусами й народними депутатами. Пропозиції учасників мають пройти фахове опрацювання. Джерело
-
Які питання цивільного законодавства обговорювали під час туру?
Учасники говорили про договори, власність, підприємництво й відповідальність. Також обговорювали цифрову економіку, нові форми цивільних відносин, права людини та європейські правові підходи. Окремі публікації порушують теми інформаційного спокою та рівності. Джерело
-
Що означає право на інформаційний спокій у проєкті Цивільного кодексу?
У публікації «Апострофа» це право описане як обмеження звернень роботодавця з робочих питань у неробочий час. Ідеться, зокрема, про дзвінки та повідомлення в месенджерах. Матеріал також зауважує, що застосування такого підходу може залежати від умов воєнного часу та особливостей професії. Джерело
-
Як проєкт нового Цивільного кодексу пов’язаний із євроінтеграцією?
У публікації ZMINA цивільно-правову реформу розглянуто через зобов’язання України у сфері рівності та недискримінації. Автор звертає увагу на рішення ЄСПЛ і згадану в матеріалі позицію Європарламенту щодо відповідності реформ стандартам ЄС. Це одна з тем, що потребує оцінки під час подальшого опрацювання проєкту. Джерело
Кожне з питань — це короткий підсумок змісту публікацій за день. Повний список першоджерел з посиланнями та розширений підсумок за добу доступні у комерційній версії Платформи LIGA360.
Всеукраїнське обговорення проєкту нового Цивільного кодексу залучило близько 2500 учасників, а доопрацювання документа продовжать парламент, Мін’юст і Верховний Суд
Всеукраїнський тур «Парламентський діалог» став майданчиком для обговорення майбутнього цивільного законодавства за участю близько 2500 людей. До дискусій долучилися представники освіти, правничих професій, військові, аграрії, релігійні організації та інші групи. За повідомленням Верховної Ради, учасники розглядали правила, що стосуються договорів, власності, підприємництва та відповідальності. Також порушували питання цифрової економіки, нових форм цивільних відносин і захисту прав людини. Ініціатори обговорення наголошують, що майбутні норми мають відповідати практичним потребам суспільства. Частину пропозицій, отриманих під час зустрічей, уже опрацювали, а інші мають пройти подальший фаховий розгляд. Наступні етапи передбачають співпрацю парламентських комітетів, Міністерства юстиції та Верховного Суду. Окремо заплановані консультації з адвокатами, суддями, нотаріусами й народними депутатами. Такий формат має допомогти оцінити запропоновані рішення з різних професійних позицій. У публікаціях підкреслюється, що обговорення задумане не лише як серія зустрічей, а як частина роботи над текстом майбутнього Кодексу. Серед тем, які пов’язують із проєктом, — право працівника на інформаційний спокій і співвідношення цивільно-правової реформи зі стандартами рівності та недискримінації. У матеріалі «Апострофа» йдеться про запропоноване обмеження робочих звернень до працівників у неробочий час та про можливі складнощі його застосування під час війни. ZMINA розглядає реформу в контексті євроінтеграційних критеріїв і рішення ЄСПЛ щодо правового захисту сімейних відносин. Ці публікації демонструють, що дискусія охоплює не лише майнові й договірні питання, а й особисті немайнові права. Подальше опрацювання проєкту має визначити, як саме пропозиції та зауваження знайдуть відображення в оновленому тексті.