забезпечує український бізнес інформацією, аналітикою та технологічними рішеннями для ефективної та безпечної роботи.
Головне за 25.05.2026 по темі: Інфляція
ЕкспортОпрацьовано: 14639 джерел
Виявлено: 8 публікацій за 25 травня
-
Як Верховний Суд України роз'яснив порядок розрахунку інфляційних втрат за ст. 625 ЦК?
ВС України зазначив, що при розрахунку інфляційних втрат потрібно враховувати всі місяці прострочення, включно з періодами дефляції, щоб забезпечити справедливий і послідовний розрахунок без виключення місяців з індексом інфляції меншим за 100%. Джерело
-
Який порядок перебігу позовної давності щодо інфляційних втрат під час карантину та воєнного стану?
Позовна давність за вимогами про інфляційні втрати, якщо не спливла до 2 квітня 2020 року, була продовжена на період карантину та воєнного стану, а з 30 січня 2024 року її перебіг зупинився на строк дії воєнного стану. Джерело
-
Як інфляція впливає на повсякденне життя українців?
Інфляція змушує українців переглядати структуру витрат, переходити на дешевші бренди, купувати товари про запас і шукати способи зменшити споживання енергії, що свідчить про адаптацію до нових економічних умов. Джерело
-
Які основні причини високої промислової інфляції в Україні у 2026 році?
Висока промислова інфляція пов’язана з проблемами в енергетичному секторі, що підвищує собівартість виробництва і, відповідно, ціни на товари та послуги для кінцевих споживачів. Джерело
-
Як змінилася ситуація на ринку торгової нерухомості Києва у 2025 році в контексті інфляції?
Ринок торгової нерухомості Києва залишався стабільним завдяки уповільненню інфляції, зростанню заробітних плат і покращенню споживчих настроїв, що підтримало орендну активність і стабільність орендних ставок. Джерело
-
Які прогнози щодо інфляції в єврозоні від Європейського центрального банку?
ЄЦБ планує підвищити прогноз інфляції в єврозоні до 3% через зростання цін, що є найвищим показником з осені минулого року, і прагне повернути інфляцію до цільового рівня 2%. Джерело
Кожне з питань — це короткий підсумок змісту публікацій за день. Повний список першоджерел з посиланнями та розширений підсумок за добу доступні у комерційній версії Платформи LIGA360.
Верховний Суд роз'яснив порядок розрахунку інфляційних втрат з урахуванням дефляції та особливості позовної давності під час воєнного стану в Україні
Верховний Суд України у складі Другої судової палати Касаційного цивільного суду надав важливі роз'яснення щодо розрахунку інфляційних втрат за ст. 625 ЦК України. Суд наголосив, що при обчисленні інфляційних втрат необхідно враховувати всі місяці прострочення, включно з періодами дефляції, коли індекс інфляції менший за 100%. Це забезпечує справедливий та послідовний розрахунок без надання кредитору необґрунтованих переваг. Крім того, Верховний Суд уточнив порядок перебігу позовної давності у справах про інфляційні втрати, зокрема, що вона була продовжена на період карантину та воєнного стану, а з 30 січня 2024 року перебіг позовної давності зупинився на строк дії воєнного стану. Це означає, що позови можуть подаватися без обмеження трьома роками, якщо строк не минув до цієї дати. Інфляція продовжує суттєво впливати на повсякденне життя українців, змушуючи їх переглядати структуру витрат і адаптуватися до нових економічних реалій. Найбільший тиск відчувається у базових категоріях, таких як продукти харчування, транспорт і комунальні послуги. Українці шукають економічні рішення, переходять на дешевші бренди, купують товари про запас і намагаються зменшити споживання енергії. Ці зміни свідчать про формування нових моделей споживання в умовах інфляційного тиску. На макрорівні інфляційні процеси в Україні мають складний характер. Промислова інфляція у квітні 2026 року перевищила 40%, що пов’язано з проблемами в енергетичному секторі, які підвищують собівартість виробництва. Водночас у Києві індекс споживчих цін знизився, а ринок торгової нерухомості демонструє адаптацію до інфляційних викликів завдяки зростанню заробітних плат і стабілізації орендних ставок. Європейський центральний банк також готується підвищити прогноз інфляції в єврозоні до 3%, що відображає глобальні тенденції зростання цін і монетарної нестабільності.