забезпечує український бізнес інформацією, аналітикою та технологічними рішеннями для ефективної та безпечної роботи.
Головне за 29.04.2026 по темі: Резонансний проєкт Цивільного кодексу: реакції та критика
ЕкспортОпрацьовано: 14555 джерел
Виявлено: 27 публікацій за 29 квітня
-
Що передбачає проєкт нового Цивільного кодексу України 2026 року?
Проєкт передбачає комплексне оновлення цивільного законодавства, об'єднання норм Цивільного, Сімейного кодексів та закону про міжнародне приватне право у дев'яти книгах, введення нових принципів, розширення особистих прав, спадкування цифрових активів та нові види речових прав. Джерело
-
Які основні критичні зауваження до проєкту Цивільного кодексу?
Критика зосереджена на введенні поняття «доброзвичайності» без чітких критеріїв, що може призвести до суб'єктивного тлумачення, ускладненні розлучень, можливих дискримінаційних нормах щодо одностатевих пар та ризиках легалізації незаконно привласненого майна. Джерело
-
Як проєкт Цивільного кодексу впливає на сімейні відносини?
Проєкт вводить обов'язкове примирення подружжя через суд у разі наявності дітей, можливість повернення дошлюбного прізвища у разі «негідної поведінки», що викликає занепокоєння щодо втручання держави у приватне життя та ускладнення процедури розлучення. Джерело
-
Що змінюється у сфері факторингу згідно з новим законодавством?
Регулювання факторингу вилучено з Цивільного кодексу і передано до спеціального закону «Про факторинг», що має забезпечити єдине правове поле, уникнути колізій та гармонізувати законодавство з міжнародними стандартами. Джерело
-
Які новації передбачені щодо спадкування у новому Цивільному кодексі?
Запроваджується спадкування цифрових речей (аккаунтів, криптоактивів), прав на репарації, а також можливість складати заповіт щодо розпорядження репродуктивним біологічним матеріалом. Джерело
-
Чи передбачено у проєкті Цивільного кодексу юридичне визнання одностатевих пар?
Проєкт не передбачає юридичного визнання одностатевих пар, що викликає критику правозахисників і суперечить європейським стандартам та зобов'язанням України в процесі євроінтеграції. Джерело
Кожне з питань — це короткий підсумок змісту публікацій за день. Повний список першоджерел з посиланнями та розширений підсумок за добу доступні у комерційній версії Платформи LIGA360.
Верховна Рада ухвалила проєкт нового Цивільного кодексу України 2026: масштабна реформа приватного права з критикою норм «доброзвичайності» та ризиками для сімейних відносин і майнових прав
28 квітня 2026 року Верховна Рада України ухвалила у першому читанні проєкт нового Цивільного кодексу №15150, що передбачає комплексне оновлення цивільного законодавства та приватного права. Документ об'єднує норми чинного Цивільного, Сімейного кодексів та закону про міжнародне приватне право у дев'яти книгах, вводить нові принципи, зокрема заборону суперечливої поведінки, розширює особисті права громадян і юридичних осіб, а також закріплює спадкування цифрових активів і прав на репарації. Водночас законопроєкт викликав значну критику через введення поняття «доброзвичайності», яке не має чітких критеріїв і може призвести до суб'єктивного тлумачення суддями, а також через норми, що ускладнюють розлучення, і можливі дискримінаційні положення щодо одностатевих пар. Народна депутатка Інна Совсун наголошує на поверненні радянських підходів у регулюванні сімейних відносин, зокрема через норму про примусове примирення подружжя та можливість повернення дошлюбного прізвища у разі «негідної поведінки». Експерти вказують на ризики легалізації незаконно привласненого майна через пріоритет записів у реєстрах та на необхідність доопрацювання окремих положень, таких як зниження віку шлюбу до 14 років, які можуть бути вилучені під час другого читання. Проєкт також унормовує факторингові відносини, вилучаючи їх із Цивільного кодексу та передаючи до спеціального закону, що сприятиме гармонізації з міжнародними стандартами. Загалом новий Цивільний кодекс має стати фундаментом для сучасного, внутрішньо узгодженого та ефективного цивільного законодавства, але потребує подальшого доопрацювання з урахуванням зауважень громадськості, правозахисників та експертів.