забезпечує український бізнес інформацією, аналітикою та технологічними рішеннями для ефективної та безпечної роботи.
Головне за 08.11.2026 по темі: Фондовий ринок: інститути спільного інвестування та управління активами
ЕкспортОпрацьовано: 15238 джерел
Виявлено: 1 публікація за 8 листопада
-
Що показало дослідження щодо клопотань про скасування арешту у ВАКС?
Дослідники виявили приклади серійного подання клопотань, які заявники згодом не підтримували або відкликали. Найвиразнішим випадком вони назвали справу Кременчуцького сталеливарного заводу, де у 2024 році подали 49 звернень щодо того самого арешту. Автори застерігають, що це опис ознак для перевірки, а не встановлення вини суддів. Джерело
-
Чому у справі Кременчуцького сталеливарного заводу подали 49 клопотань?
Усі звернення стосувалися скасування одного й того самого арешту майна. За публікацією, більшість клопотань не привела до скасування обтяжень, а одне було задоволене після повторних розподілів справи. Дослідження описує послідовність подій, але не встановлює мотивів заявника як доведений факт. Джерело
-
Хто скасував арешт майна Кременчуцького сталеливарного заводу?
Клопотання задовольнив слідчий суддя ВАКС Євген Крук 26 грудня 2024 року. До нього справа пройшла через два самовідводи. Ухвала стосувалася арешту та записів про обтяження майна заводу. Джерело
-
Чи врегульовують правила ВАКС подання однакових клопотань і їх відкликання?
У публікації зазначено, що правила передбачають передачу звернень у межах одного провадження раніше визначеному судді. Водночас, за висновком дослідників, у правилах і КПК прямо не описано порядок поводження з тотожними клопотаннями, які заявник відкликає. Це, на їхню думку, залишає питання для подальшого врегулювання. Джерело
Кожне з питань — це короткий підсумок змісту публікацій за день. Повний список першоджерел з посиланнями та розширений підсумок за добу доступні у комерційній версії Платформи LIGA360.
У ВАКС дослідили серійні клопотання про скасування арешту майна: у справі Кременчуцького сталеливарного заводу 49-те звернення задовольнили після двох самовідводів
ГО «Правова держава» проаналізувала судові ухвали ВАКС за 2019–2026 роки, щоб з’ясувати, чи подавали заявники кілька подібних клопотань про скасування арешту майна, відкликаючи їх після визначення судді. Дослідники перевірили 123 ухвали, а подальший перебіг подій змогли простежити у 31 кримінальному провадженні. Найчіткіші ознаки такої практики вони виявили у справі АТ «Кременчуцький сталеливарний завод». У 2024 році до суду надійшло 49 клопотань щодо того самого арешту. Більшість звернень завершилася відмовами, закриттям провадження або залишенням клопотань без розгляду. Останнє клопотання пройшло через два самовідводи та було передане слідчому судді Євгену Круку. 26 грудня 2024 року він скасував арешт і пов’язані з ним записи про обтяження майна. За матеріалами публікації, інші судді раніше доходили різних висновків щодо подібних звернень, а деякі прямо вказували на ознаки зловживання правом у серійній подачі клопотань. Водночас автори зазначають, що рішення про скасування арешту мало окреме правове обґрунтування, пов’язане з тим, що попередній арешт діяв лише 48 годин. Тому предметом уваги є не лише результат розгляду, а й різні процесуальні підходи до аналогічного питання. Публікація також описує правила автоматизованого розподілу справ у ВАКС та обставини, які могли спричинити повторний розподіл клопотань. Правила передбачають передачу звернень у межах одного кримінального провадження раніше визначеному слідчому судді, однак, за оцінкою дослідників, не врегульовують прямо подання тотожних клопотань та їх відкликання. Вони також зауважують, що у проаналізованому випадку арешт стосувався реєстраційних обтяжень майна підприємства, тоді як первісна постанова НАБУ описувала частку, пов’язану з підозрюваним. Дослідження ґрунтується на текстах судових рішень і має обмеження, зокрема через неповну доступність протоколів авторозподілу. Автори окремо підкреслюють, що наведені обставини не є висновком про вину чи недоброчесність будь-якого судді.