Головне за 22.10.2025 по темі: Актуально про пенсії

Опрацьовано: 14374 джерел

Виявлено: 21 публікація за 22 жовтня

Кожне з питань — це короткий підсумок змісту публікацій за день. Повний список першоджерел з посиланнями та розширений підсумок за добу доступні у комерційній версії Платформи LIGA360.

В Україні планують суттєве підвищення мінімальних пенсій у 2026 році, але пенсійна реформа та запуск накопичувальної системи відкладаються через бюджетні дефіцити та законодавчі проблеми, а законопроєкт про зарахування догляду за дитиною до пенсійного стажу потребує доопрацювання

У 2026 році в Україні очікується підвищення мінімальної пенсії на 9,9% до 2595 гривень, а також традиційна березнева індексація, яка може збільшити пенсії приблизно на 15,4%. Голова комітету з питань фінансів запропонував підвищити мінімальну пенсію до 4700 гривень, що потребує значних додаткових бюджетних коштів. Проте без структурних змін у формулі розрахунку пенсій та запуску накопичувального рівня пенсійної системи, який вже неодноразово відкладається, суттєвого покращення пенсійного забезпечення не передбачається. Проєкт бюджету на 2026 рік передбачає витрати на пенсійні виплати понад 251 мільярд гривень, але Пенсійний фонд стикається з дефіцитом, який покривається за рахунок державного бюджету та міжнародної допомоги. Заплановані заходи, зокрема запуск накопичувальної системи та підвищення мінімальної пенсії до 4000 гривень, залишаються під загрозою через фінансові обмеження, затримки ухвалення законів та побоювання щодо безпеки накопичень. Законопроєкт №14119, що передбачає зарахування до страхового стажу періоду догляду за дитиною з інвалідністю до 6 років, має на меті посилити соціальний захист батьків. Однак документ містить гендерно-специфічне формулювання, що суперечить принципам рівності, і не передбачає механізму сплати єдиного соціального внеску, що ставить під сумнів його практичну реалізацію. Відсутність контролю за видачею медичних довідок створює ризики корупції. Для ефективного впровадження законопроєкту необхідне доопрацювання з урахуванням гендерної нейтральності, механізмів фінансування та запобіжників корупції.