Головне за 16.01.2026 по темі: Контрольована іноземна компанія (КІК)

Опрацьовано: 14415 джерел

Виявлено: 3 публікації за 16 січня

Кожне з питань — це короткий підсумок змісту публікацій за день. Повний список першоджерел з посиланнями та розширений підсумок за добу доступні у комерційній версії Платформи LIGA360.

Оновлені правила оподаткування доходів контрольованих іноземних компаній, податкові наслідки імпорту від нерезидентів із Переліку №480 та міжнародний обмін податковою інформацією в Україні

В Україні діють чіткі правила оподаткування прибутку контрольованих іноземних компаній (КІК), зокрема щодо доходів у вигляді дивідендів від українських юридичних осіб. Згідно з роз'ясненнями ГУ ДПС в Одеській області, такі дивіденди включаються до загального оподатковуваного доходу контролюючої особи-резидента і оподатковуються за пільговими ставками 5% або 9%, залежно від платника податку. При цьому повторне оподаткування на рівні контролюючої особи при фактичній виплаті дивідендів не застосовується, якщо дивіденди вже були оподатковані на рівні української юридичної особи. Це важливий аспект для власників КІК, що дозволяє уникнути подвійного оподаткування та правильно відобразити доходи у звітності. Щодо імпорту товарів від нерезидентів із Переліку №480, податкові наслідки залежать від обсягу операцій. Якщо обсяг закупівель менший за 10 млн грн, операції не визнаються контрольованими для цілей трансфертного ціноутворення (ТЦУ), проте платник зобов’язаний збільшити фінансовий результат на 30% вартості імпортованих товарів, якщо не отримає від нерезидента підтвердження сплати податку або не підтвердить ціну за принципом «витягнутої руки». Відсутність контролю чи володіння над нерезидентом виключає зобов’язання щодо звітності КІК у цьому випадку. Порядок міжнародного обміну податковою інформацією, затверджений наказом Мінфіну №118, регламентує процедури обміну інформацією між ДПС України та компетентними органами іноземних держав. Обмін здійснюється за спеціальними запитами або спонтанно у межах міжнародних договорів. Визначено конкретні підстави для надсилання запитів, зокрема для контролю за трансфертним ціноутворенням, КІК, перевірки достовірності інформації та інших випадків, що мають значення для податкового контролю. Це сприяє посиленню податкового контролю та боротьбі з ухиленням від оподаткування на міжнародному рівні.