забезпечує український бізнес інформацією, аналітикою та технологічними рішеннями для ефективної та безпечної роботи.
Головне за 16.01.2026 по темі: Контрольована іноземна компанія (КІК)
ЕкспортОпрацьовано: 14415 джерел
Виявлено: 3 публікації за 16 січня
-
Як оподатковуються дивіденди, отримані КІК від українських юридичних осіб?
Дивіденди, отримані контрольованою іноземною компанією від українських юридичних осіб, включаються до оподатковуваного доходу контролюючої особи-резидента і оподатковуються за ставками 5% або 9%. Якщо дивіденди вже були оподатковані на рівні української компанії, повторне оподаткування не застосовується. Джерело
-
Чи потрібно застосовувати трансфертне ціноутворення при імпорті від нерезидента з Переліку №480, якщо обсяг операцій менший за 10 млн грн?
Якщо обсяг операцій з нерезидентом менший за 10 млн грн, операції не визнаються контрольованими для цілей трансфертного ціноутворення, і звітність з ТЦУ не подається. Проте платник повинен збільшити фінансовий результат на 30%, якщо не отримає підтвердження сплати податку нерезидентом або не підтвердить ціну за принципом «витягнутої руки». Джерело
-
Чи виникають зобов’язання щодо звітності КІК при імпорті товарів від нерезидента з Переліку №480?
Операції імпорту від нерезидента з Переліку №480 не створюють зобов’язань щодо звітності КІК, якщо немає факту контролю або володіння над такою іноземною компанією. Джерело
-
Який порядок міжнародного обміну податковою інформацією між Україною та іноземними державами?
Порядок обміну податковою інформацією регулюється наказом Мінфіну №118 і передбачає обмін за спеціальними запитами або спонтанно у межах міжнародних договорів. Запити надсилаються для контролю за трансфертним ціноутворенням, КІК, перевірки достовірності інформації та інших податкових питань. Джерело
-
Які підстави для надсилання вихідного запиту податковою службою України іноземним компетентним органам?
Підставами є підозри щодо заниження податкових зобов’язань, необхідність підтвердження інформації, перевірка операцій з нерезидентами, контроль за трансфертним ціноутворенням і КІК, а також інші випадки, що мають значення для податкового контролю. Джерело
Кожне з питань — це короткий підсумок змісту публікацій за день. Повний список першоджерел з посиланнями та розширений підсумок за добу доступні у комерційній версії Платформи LIGA360.
Оновлені правила оподаткування доходів контрольованих іноземних компаній, податкові наслідки імпорту від нерезидентів із Переліку №480 та міжнародний обмін податковою інформацією в Україні
В Україні діють чіткі правила оподаткування прибутку контрольованих іноземних компаній (КІК), зокрема щодо доходів у вигляді дивідендів від українських юридичних осіб. Згідно з роз'ясненнями ГУ ДПС в Одеській області, такі дивіденди включаються до загального оподатковуваного доходу контролюючої особи-резидента і оподатковуються за пільговими ставками 5% або 9%, залежно від платника податку. При цьому повторне оподаткування на рівні контролюючої особи при фактичній виплаті дивідендів не застосовується, якщо дивіденди вже були оподатковані на рівні української юридичної особи. Це важливий аспект для власників КІК, що дозволяє уникнути подвійного оподаткування та правильно відобразити доходи у звітності. Щодо імпорту товарів від нерезидентів із Переліку №480, податкові наслідки залежать від обсягу операцій. Якщо обсяг закупівель менший за 10 млн грн, операції не визнаються контрольованими для цілей трансфертного ціноутворення (ТЦУ), проте платник зобов’язаний збільшити фінансовий результат на 30% вартості імпортованих товарів, якщо не отримає від нерезидента підтвердження сплати податку або не підтвердить ціну за принципом «витягнутої руки». Відсутність контролю чи володіння над нерезидентом виключає зобов’язання щодо звітності КІК у цьому випадку. Порядок міжнародного обміну податковою інформацією, затверджений наказом Мінфіну №118, регламентує процедури обміну інформацією між ДПС України та компетентними органами іноземних держав. Обмін здійснюється за спеціальними запитами або спонтанно у межах міжнародних договорів. Визначено конкретні підстави для надсилання запитів, зокрема для контролю за трансфертним ціноутворенням, КІК, перевірки достовірності інформації та інших випадків, що мають значення для податкового контролю. Це сприяє посиленню податкового контролю та боротьбі з ухиленням від оподаткування на міжнародному рівні.