забезпечує український бізнес інформацією, аналітикою та технологічними рішеннями для ефективної та безпечної роботи.
Головне за 05.10.2026 по темі: Угода про копалини між США та Україною
ЕкспортОпрацьовано: 15905 джерел
Виявлено: 1 публікація за 5 жовтня
-
Що передбачає угода про надра між Україною та США?
Угода про надра, підписана у квітні 2025 року, створює Український фонд реконструкції та інвестицій і визначає правила співпраці у видобутку стратегічних корисних копалин, що має посилити зовнішньополітичні позиції України. Джерело
-
Які уроки може взяти Україна з досвіду Сербії щодо видобутку літію?
Україна може навчитися, що важливо проводити оцінку впливу на довкілля до надання прав на видобуток, забезпечувати прозорість і довіру серед громадян, а не покладатися лише на зовнішні гарантії та політичні обіцянки. Джерело
-
Чому проєкт Ядар у Сербії зупинився?
Проєкт Ядар зіткнувся з масовим суспільним спротивом через розбіжності між завищеними політичними обіцянками та реальними оцінками, а також через відсутність довіри до влади та іноземних інвесторів. Джерело
-
Як Україна може підвищити легітимність своїх стратегічних проєктів?
Україні рекомендують створити незалежну експертну панель для технічних суперечок, проводити оцінку впливу на довкілля до укладення угод і не покладатися на зовнішні гарантії, а виробляти довіру всередині країни. Джерело
-
Яке значення мають рідкоземельні копалини для України?
Рідкоземельні копалини є стратегічним ресурсом, важливим для розвитку високотехнологічних галузей і зовнішньої політики України, особливо в контексті співпраці з США та ЄС. Джерело
Кожне з питань — це короткий підсумок змісту публікацій за день. Повний список першоджерел з посиланнями та розширений підсумок за добу доступні у комерційній версії Платформи LIGA360.
Угода про надра між Україною та США: уроки Сербії для управління стратегічними родовищами та інвестиційним фондом відбудови
Україна та США у квітні 2025 року підписали угоду про надра, яка створила Український фонд реконструкції та інвестицій. Ця угода стала важливим кроком у розвитку критичних мінералів, що мають стратегічне значення для зовнішньої політики України. Одночасно українське Балахівське родовище отримало статус стратегічного проєкту ЄС, як і сербське родовище Ядар, що дозволяє порівняти досвід двох країн у цій сфері. Сербський проєкт Ядар, який мав стати ключовим для європейського ринку літію, зіткнувся з масовим суспільним спротивом через розбіжності між політичними обіцянками та реальними оцінками економічного ефекту. Відсутність довіри до влади та іноземних інвесторів, а також політична поляризація призвели до затримок і фактичної зупинки проєкту. Цей досвід показує, що легітимність і підтримка мають вироблятися всередині країни, а не імпортуватися зовнішніми гарантіями. Для України важливо врахувати ці уроки, зокрема зробити оцінку впливу на довкілля (ОВД) перед наданням прав на видобуток, а не після укладення угоди, не покладатися на європейські підписи як на аргумент легітимності, а також створити незалежну експертну панель для вирішення технічних суперечок. Такий підхід допоможе уникнути конфліктів і забезпечити послідовність у реалізації стратегічних проєктів, що є критично важливим для розвитку рідкоземельних копалин та інвестиційного фонду відбудови.