Головне за 24.06.2026 по темі: Договори / Контракти

Опрацьовано: 15638 джерел

Виявлено: 19 публікацій за 24 червня

Кожне з питань — це короткий підсумок змісту публікацій за день. Повний список першоджерел з посиланнями та розширений підсумок за добу доступні у комерційній версії Платформи LIGA360.

Велика Палата ВС і Касаційний господарський суд про вирішення спорів щодо укладення, зміни та розірвання договорів у 2026 році: нові підходи та судова практика

У 2026 році судова практика в Україні демонструє важливі зміни у підходах до укладення, зміни та розірвання договорів. Велика Палата Верховного Суду розглядає питання розірвання договорів купівлі-продажу з розстрочкою платежу у разі несплати, підкреслюючи, що умови договору та погоджені наслідки порушень мають вирішальне значення. Це означає, що продавець може не обмежуватися лише стягненням боргу, а застосовувати й інші передбачені договором заходи, включно з розірванням. Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду наголошує, що суди повинні активно вирішувати спори щодо укладення договорів, навіть якщо сторони не досягли згоди щодо істотних умов. Відмова суду розглядати такі спори унеможливлює захист прав сторін, особливо коли одна зі сторін ухиляється від укладення договору або безпідставно не погоджується з його умовами. Суд має визначати умови договору з урахуванням законодавства та позицій сторін, що сприяє стабільності договірних відносин. Водночас нотаріальна палата України висловлює застереження щодо законопроекту про аграрні ноти, які пропонують використовувати як підставу для іпотеки прав оренди земельних ділянок без нотаріального посвідчення. Палата наполягає на збереженні чинного правового регулювання іпотеки через Цивільний кодекс та Закон про іпотеку з обов’язковим нотаріальним посвідченням договорів. Це важливо для забезпечення правової визначеності та захисту інтересів сторін у договорах іпотеки. Окрім того, судова практика після скасування Господарського кодексу України підтверджує, що договори, укладені до скасування, підпадають під дію його норм, зокрема щодо обмежень нарахування пені, а нові договори регулюються Цивільним кодексом. Суди також підтверджують, що зміна організаційно-правової форми державних підприємств не є приватизацією майна. Ці тенденції свідчать про поступову трансформацію господарського права в Україні та необхідність адаптації договірної практики до нових правових реалій.