забезпечує український бізнес інформацією, аналітикою та технологічними рішеннями для ефективної та безпечної роботи.
Головне за 28.04.2026 по темі: Кримінально-виконавча система
ЕкспортОпрацьовано: 14553 джерел
Виявлено: 32 публікації за 28 квітня
-
Які останні викриття каналів постачання наркотиків у пенітенціарних установах України?
У 2026 році правоохоронці спільно з ДКВС України ліквідували канали постачання наркотиків у Полицькій колонії на Рівненщині та у Львівській установі виконання покарань №19. Наркотики надсилали поштою, маскуючи у продуктах харчування. Затриманим повідомлено про підозру за статтею 307 КК України. Джерело
-
Які нові законодавчі зміни впливають на залучення засуджених до військової служби?
З 2024 року діє закон, що дозволяє умовно-дострокове звільнення засуджених для проходження військової служби. Проте існують обмеження щодо категорій засуджених, а адміністрації установ не завжди зацікавлені відпускати ув’язнених через виробничі потреби. Джерело
-
Як кримінально-виконавча система реагує на інформаційні загрози в цифровому просторі?
У Львові 16-річного підозрюваного взяли під варту за адміністрування Telegram-каналу з інформацією про військову авіацію, що становить загрозу національній безпеці. Це свідчить про посилення контролю за інформаційною діяльністю, що впливає на безпеку системи виконання покарань. Джерело
-
Які проблеми існують у регулюванні діяльності Telegram в Україні?
Telegram не розкриває структуру власності і недостатньо співпрацює з українською владою, що ускладнює боротьбу з кримінальними схемами, зокрема у пенітенціарній системі. Законопроєкт №111-15 передбачає прозорість і співпрацю, але через політичні ризики застосування санкцій ускладнене. Джерело
-
Які заходи сприяють ресоціалізації засуджених після звільнення?
Видача паспортів у формі ID-карток засудженим сприяє їхній соціальній адаптації, оскільки без документів неможливо офіційно працевлаштуватися, отримати медичне обслуговування чи соціальні виплати. Це є важливим кроком у підготовці до повернення в суспільство. Джерело
Кожне з питань — це короткий підсумок змісту публікацій за день. Повний список першоджерел з посиланнями та розширений підсумок за добу доступні у комерційній версії Платформи LIGA360.
Викриття каналів постачання наркотиків у пенітенціарних установах України та виклики у регулюванні кримінально-виконавчої системи в умовах сучасних загроз
У квітні 2026 року правоохоронні органи спільно з Державною кримінально-виконавчою службою України ліквідували кілька каналів постачання наркотичних та психотропних речовин у пенітенціарні установи на Рівненщині та у Львові. Організаторами злочинних схем були засуджені, колишні засуджені та особи з Волинської області. Наркотики надсилали поштою, маскуючи їх у продуктах харчування, що ускладнювало виявлення. Затриманим повідомлено про підозру за статтею 307 Кримінального кодексу України, яка передбачає до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Ці події підкреслюють актуальність посилення контролю у системі виконання покарань та необхідність удосконалення кримінально-виконавчого законодавства. Окрім боротьби з наркотрафіком, у Львові суд обрав запобіжний захід 16-річному підозрюваному, який адміністрував Telegram-канал із фото та відео військової авіації України, що містили інформацію оборонного характеру. Йому загрожує від 5 до 8 років позбавлення волі. Цей випадок ілюструє виклики безпеки, пов’язані з інформаційною діяльністю у цифровому середовищі, що також впливає на кримінально-виконавчу систему. У 2024 році набрав чинності закон, що дозволяє умовно-дострокове звільнення засуджених для проходження військової служби. Проте адміністрації установ виконання покарань не завжди зацікавлені відпускати здорових ув’язнених через виробничі потреби, а також існують обмеження щодо категорій засуджених, які можуть бути залучені до служби. Правозахисники наголошують на дискримінації та необхідності індивідуального підходу. Водночас триває робота з видачі ID-карток засудженим, що сприяє їхній соціальній адаптації після звільнення. Водночас, у контексті кримінально-виконавчої системи, гостро стоїть питання регулювання діяльності соціальних мереж, зокрема Telegram, яка часто використовується для організації кримінальних схем, зокрема постачання наркотиків у в’язниці. Законопроєкт №111-15 передбачає прозорість власників платформ і співпрацю з державою у випадках загроз національній безпеці. Однак через політичні ризики та популярність Telegram в Україні, застосування санкцій ускладнене. Це створює додаткові виклики для системи виконання покарань і правоохоронних органів у боротьбі з кримінальними проявами у цифровому просторі.