забезпечує український бізнес інформацією, аналітикою та технологічними рішеннями для ефективної та безпечної роботи.
Головне за 17.10.2026 по темі: Декларування іноземних доходів
ЕкспортОпрацьовано: 15946 джерел
Виявлено: 2 публікації за 17 жовтня
-
Чи потрібно декларувати доходи, отримані за кордоном?
Українські податкові резиденти декларують доходи з-за кордону відповідно до українських правил. Винятки або особливий порядок можуть передбачатися Податковим кодексом чи міжнародним договором. Для визначення обов’язків потрібно врахувати вид доходу та країну його отримання. Джерело
-
Які іноземні доходи потрібно декларувати в Україні?
До прикладів належать дивіденди, проценти, роялті, доходи від оренди або продажу майна за кордоном, а також спадщина. Податковий режим залежить від характеру надходження та застосовних норм. У конкретній ситуації слід також перевірити відповідний міжнародний договір. Джерело
-
Як міжнародний договір впливає на оподаткування іноземного доходу?
Договір може встановлювати правила розподілу права на оподаткування між Україною та іншою державою. Якщо він містить відмінні положення від національного законодавства, враховують правила договору. Застосовність визначають за конкретною країною та видом доходу. Джерело
-
Чи вважається платіж за авіалізинг роялті?
У публікації йдеться про спір щодо того, чи можна кваліфікувати платежі за авіалізинг як роялті. Позиція БЕБ щодо такого трактування оскаржується з посиланням на національні норми та міжнародні договори. Висновок залежить від змісту операції й положень конкретної конвенції. Джерело
Кожне з питань — це короткий підсумок змісту публікацій за день. Повний список першоджерел з посиланнями та розширений підсумок за добу доступні у комерційній версії Платформи LIGA360.
Українські резиденти мають декларувати доходи з-за кордону, а оподаткування міжнародних виплат слід визначати з урахуванням чинних договорів про уникнення подвійного оподаткування
Українські податкові резиденти повинні декларувати доходи, отримані за кордоном, і визначати податкові зобов’язання за українськими правилами. Серед прикладів таких доходів названо дивіденди, проценти, роялті, оренду та продаж майна, а також спадщину. Для кожного виду надходження має значення його податкова кваліфікація та обставини отримання. Водночас Податковий кодекс допускає врахування інших правил, установлених міжнародними договорами. Тому для транскордонних доходів важливо перевіряти, чи уклала Україна відповідну угоду з державою, де отримано дохід. Міжнародні договори про уникнення подвійного оподаткування визначають, яка держава та за яких умов може оподатковувати окремі види доходів. У публікаціях підкреслюється, що модельні конвенції ОЕСР та ООН слугують основою для переговорів, але конкретні правила встановлює двосторонній договір. Якщо положення ратифікованої угоди відрізняються від норм національного законодавства, застосовують договірні положення. Це особливо важливо для платежів нерезидентам, де помилкова класифікація може призвести до податкових спорів. Платникам варто оцінювати операцію разом із відповідною міжнародною конвенцією, а не лише за її назвою чи загальним описом. Як приклад складної кваліфікації матеріал про авіалізинг розглядає підхід БЕБ до платежів за оренду повітряних суден. За наведеними даними, правоохоронний орган розцінює такі виплати як роялті, тоді як представники галузі та юристи ставлять цей підхід під сумнів. У публікації звертають увагу на відмінності між визначенням роялті в Податковому кодексі та положеннями окремих міжнародних договорів. Ситуація показує, що тлумачення платежів нерезидентам може мати практичні наслідки для бізнесу й міжнародних контрактів. Для платників податків ключовим залишається аналіз конкретного договору, виду доходу та застосовної угоди про уникнення подвійного оподаткування.