забезпечує український бізнес інформацією, аналітикою та технологічними рішеннями для ефективної та безпечної роботи.
Головне за 23.07.2026 по темі: Санкції РНБО
ЕкспортОпрацьовано: 15727 джерел
Виявлено: 10 публікацій за 23 липня
-
Які аргументи адвокатів Порошенка щодо оскарження санкцій РНБО?
Адвокати Порошенка вважають, що рішення суду було ухвалене під тиском і частково засекречене. Вони планують звернутися до Великої Палати Верховного Суду, ЄСПЛ та ООН, оскільки вважають, що санкції не мають достатньої фактичної основи. Джерело
-
Чому суддя Радишевська вважає лист Держфінмоніторингу недостатнім доказом для санкцій?
Суддя вказує, що лист Держфінмоніторингу лише переказує версію обвинувачення в кримінальному провадженні і не є результатом аналітичної роботи з доказами. Для санкцій потрібні конкретні, послідовні та переконливі докази реальної загрози. Джерело
-
Як Вадим Альперін зміг отримати контроль над держзаводом "Оріон" попри санкції РНБО?
Альперін використав схему сумнівної приватизації через фіктивні торги та компанії-статисти. Він також контролює тіньове виробництво цигарок з підробленими акцизами, що завдає збитків державі, незважаючи на санкції та кримінальні провадження. Джерело
-
Які нові заходи щодо забороненого програмного забезпечення ухвалила Держспецзв’язку?
Держспецзв’язку розширила перелік забороненого ПЗ на 223 нові позиції, включно з продуктами підсанкційних компаній. Це спрямовано на мінімізацію ризиків використання підсанкційного ПЗ у державних органах та критичних інфраструктурах. Джерело
-
Хто з російських діячів внесений до переліку осіб, що створюють загрозу національній безпеці України?
До переліку внесено російського виконавця Акима Гасанова та акторку Валентину Рубцову за систематичну пропагандистську діяльність на підтримку збройної агресії РФ проти України та поширення антиукраїнських наративів. Джерело
-
Який статус має блогер Анатолій Шарій у контексті санкцій РНБО?
Шарій визнаний винним у державній зраді заочно і отримав 15 років ув’язнення. Санкції РНБО щодо нього та його родини продовжені до 2034 року, а його діяльність кваліфікується як проросійська пропаганда. Джерело
Кожне з питань — це короткий підсумок змісту публікацій за день. Повний список першоджерел з посиланнями та розширений підсумок за добу доступні у комерційній версії Платформи LIGA360.
Резонансні кейси санкцій РНБО 2026 року: від оскарження санкцій Порошенком до контролю над держактивами підсанкційних осіб
У липні 2026 року санкції Ради національної безпеки і оборони України залишаються в центрі уваги через резонансні судові справи та викриття масштабних схем ухилення від санкцій. Адвокати п’ятого президента Петра Порошенка оскаржують відмову Касаційного адміністративного суду скасувати персональні санкції РНБО, плануючи звернення до Великої Палати Верховного Суду та міжнародних інстанцій. Водночас суддя Верховного Суду Олеся Радишевська у своїй окремій думці підкреслює, що лист Держфінмоніторингу, який став підставою для санкцій, не є достатнім доказом, а лише переказує версію обвинувачення, що ставить під сумнів законність застосування санкцій без належної фактичної бази. Паралельно розслідування викривають, як підсанкційний контрабандист Вадим Альперін, незважаючи на санкції РНБО та втрату українського громадянства, отримав контроль над 50% акцій державного заводу "Оріон". Схеми приватизації супроводжувалися фіктивними торгами, масштабним виробництвом контрафактних цигарок та ухиленням від податків, що завдало державі значних збитків. Цей кейс ілюструє проблеми ефективності санкцій та необхідність посилення контролю за їх виконанням. Крім того, Національна рада з питань телебачення внесла до переліку осіб, що створюють загрозу національній безпеці, російських діячів, які систематично підтримують агресію РФ через пропаганду. Державна служба спецзв’язку розширила перелік забороненого програмного забезпечення, що пов’язане з підсанкційними компаніями, для мінімізації кіберризиків у державному секторі. Також продовжує резонувати історія блогера Анатолія Шарія, якого визнано винним у державній зраді, а санкції РНБО щодо нього продовжені до 2034 року. Ці події свідчать про активну роботу держави у сфері санкцій, але водночас вказують на виклики у їхній реалізації та необхідність удосконалення правового механізму.