забезпечує український бізнес інформацією, аналітикою та технологічними рішеннями для ефективної та безпечної роботи.
Головне за 13.11.2025 по темі: Корупційні ризики та схеми
ЕкспортОпрацьовано: 14352 джерел
Виявлено: 63 публікації за 13 листопада
-
Що сталося у справі корупції в «Енергоатомі»?
У «Енергоатомі» викрили масштабну корупційну схему, де посадовці та бізнесмени вимагали відкат від контрагентів у розмірі 10-15% від вартості контрактів. Схему очолював бізнесмен Тимур Міндіч, близький до президента Зеленського. Джерело
-
Які антикорупційні заходи вжила влада після викриття схеми?
Уряд анонсував аудит «Енергоатому», перезапуск менеджменту та відсторонення ключових посадовців. Президент запровадив персональні санкції проти фігурантів справи, а Вищий антикорупційний суд обрав запобіжні заходи для інших підозрюваних. Джерело
-
Як міжнародні партнери відреагували на корупційний скандал?
Єврокомісія, Німеччина та Фінляндія підтвердили підтримку України і наголосили на важливості боротьби з корупцією. Водночас Угорщина закликала припинити фінансову допомогу через корупційні ризики. Джерело
-
Які ризики корупції виявила справа «Енергоатому» для України?
Схема підриває довіру міжнародних партнерів, загрожує обороноздатності та стабільності економіки. Вона виявила глибокі корупційні ризики у стратегічній галузі, що потребує посилення антикорупційної політики та прозорості. Джерело
-
Що передбачають санкції проти Тимура Міндіча та Олександра Цукермана?
Санкції включають блокування активів, заборону торговельних операцій, припинення фінансових зобов’язань, заборону участі у приватизації та оренді державного майна, а також позбавлення державних нагород. Термін дії – три роки з можливістю продовження. Джерело
Кожне з питань — це короткий підсумок змісту публікацій за день. Повний список першоджерел з посиланнями та розширений підсумок за добу доступні у комерційній версії Платформи LIGA360.
Масштабна корупційна схема в «Енергоатомі»: викриття, реакція влади та міжнародна підтримка, санкції проти фігурантів і виклики для управління корупційними ризиками в Україні
У листопаді 2025 року Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) викрили масштабну корупційну схему в державній компанії «Енергоатом». За даними слідства, організована злочинна група систематично вимагала від контрагентів «відкати» у розмірі 10-15% від вартості контрактів, а незаконні кошти легалізовували через офіс у центрі Києва, пов’язаний із родиною колишнього народного депутата, а нині сенатора РФ. Ця справа стала лакмусовим папірцем для антикорупційних органів і системи державного управління, виявивши глибокі корупційні ризики у стратегічній галузі енергетики, що безпосередньо впливає на обороноздатність країни. Реакція влади була швидкою: прем’єр-міністерка Юлія Свириденко анонсувала аудит «Енергоатому» та перезапуск менеджменту, а також відсторонення ключових посадовців. Президент Володимир Зеленський запровадив персональні санкції проти бізнесменів Тимура Міндіча та Олександра Цукермана, які є фігурантами справи і виїхали за кордон. Вищий антикорупційний суд обрав запобіжні заходи для інших підозрюваних. Водночас міжнародні партнери, зокрема Єврокомісія, Німеччина та Фінляндія, підтвердили підтримку України, наголошуючи на важливості боротьби з корупцією та верховенства права. Однак Угорщина закликала припинити фінансову допомогу через корупційні ризики, що створює додаткові виклики для України. Цей корупційний скандал став серйозним викликом для управління корупційними ризиками в Україні. Він підкреслив необхідність посилення антикорупційної політики, прозорості у державних закупівлях та ефективного контролю над стратегічними підприємствами. Влада має продемонструвати невідворотність покарання для винних, щоб відновити довіру громадськості та міжнародних партнерів, а також забезпечити стабільність і безпеку держави в умовах воєнного часу.