Дроблення бізнесу як недобросовісна оптимізація оподаткування

Опрацьовано: 14478 джерел

Виявлено: 28 публікацій за 5 березня

Кожне з питань — це короткий підсумок змісту публікацій за день. Повний список першоджерел з посиланнями та розширений підсумок за добу доступні у комерційній версії Платформи LIGA360.

Детінізація ювелірного ринку 2026: третина підприємств звітує про занижені обороти, ДПС фіксує схеми дроблення бізнесу та посилює контроль за оптимізацією оподаткування ФОП

У 2026 році Державна податкова служба України виявила, що близько третини підприємців на ринку роздрібної торгівлі ювелірними виробами декларують доходи, які не покривають навіть базові витрати бізнесу. Це свідчить про системне заниження обсягів реалізації та неповне проведення операцій через касові апарати (РРО/ПРРО). Переважна більшість учасників ринку — це фізичні особи-підприємці (ФОП) на спрощеній системі оподаткування, що створює умови для застосування схем дроблення бізнесу з метою мінімізації податків. Податкова служба зафіксувала випадки, коли один ювелірний бренд працював через 18 ФОПів, що є прикладом штучного розподілу бізнесу для зниження податкового навантаження. У відповідь на виявлені порушення ДПС провела понад 250 перевірок у сфері ювелірної торгівлі, наклала штрафи на суму понад 91 млн грн та виявила випадки використання незадекларованої праці. Водночас офіційна зарплата працівників у галузі часто занижена, а реальна оплата в 2-3 рази вища, що свідчить про поширені схеми ухилення від оподаткування. Для боротьби з такими практиками податкова планує посилити контроль, законодавчо закріпити критерії відповідальності за дроблення бізнесу та обмежити використання ФОП замість найманих працівників. Крім того, у 2026 році Національний банк України та ДПС запровадили нові вимоги до оформлення призначення платежів ФОП, що мають на меті підвищити прозорість фінансових операцій та зменшити ризики блокування рахунків. Тепер платники повинні чітко вказувати вид податку, період, платника та інші реквізити у призначенні платежу. Це допоможе уникнути проблем із фінансовим моніторингом та податковими органами, а також знизить ризики застосування штрафних санкцій. Загалом, ці заходи спрямовані на детінізацію бізнесу, підвищення податкової дисципліни та створення прозорого бізнес-середовища в Україні.