Контрольована іноземна компанія (КІК)

Опрацьовано: 15744 джерел

Виявлено: 1 публікація за 21 жовтня

Кожне з питань — це короткий підсумок змісту публікацій за день. Повний список першоджерел з посиланнями та розширений підсумок за добу доступні у комерційній версії Платформи LIGA360.

Законопроєкт № 16150 про імплементацію ATAD пропонує нові правила протидії податковим зловживанням, exit tax і визначення резиденції іноземних компаній, доповнюючи наявний контроль КІК

Кабінет Міністрів зареєстрував законопроєкт № 16150, спрямований на імплементацію окремих положень директиви ЄС ATAD. Документ запроваджує загальне правило протидії податковим зловживанням, оподаткування при переміщенні активів та правила щодо гібридних розбіжностей. Ці пропозиції розвивають систему антиухильних норм, до якої вже входять правила контрольованих іноземних компаній. За проєктом спеціальні правила, зокрема КІК, застосовуватимуться з пріоритетом перед загальним правилом у частині, яку вони охоплюють. Водночас окремі положення можуть впливати на податкову оцінку транскордонних структур і операцій. GAAR має охоплювати штучні операції, спрямовані на отримання податкової вигоди, що суперечить меті законодавчих норм. Якщо правило застосують, податкові наслідки визначатимуть за фактичним змістом відносин, а доводити наявність зловживання повинен контролюючий орган. Законопроєкт установлює процедуру розгляду таких випадків із залученням Комісії ДПС і строками для пояснень та заперечень платника. Передбачена також можливість добровільного виправлення податкових показників після отримання повідомлення. Проєкт поширює підходи до протидії зловживанням на різні податкові режими, зокрема на платників єдиного податку та резидентів Дія Сіті. Окремий блок стосується exit tax: приріст вартості може оподатковуватися, коли активи переміщують за кордон або Україна втрачає право оподаткувати їх подальший приріст. Визначення активів є широким і включає, крім матеріального майна, права, ліцензії, договори та гудвіл. Проєкт також пропонує визначати податкову резиденцію іноземної компанії за місцем фактичного ухвалення основних управлінських і комерційних рішень. Для окремих структур із переліку уряду можуть застосовуватися критерії, пов’язані з економічними зв’язками з Україною. У разі ухвалення документа більшість запропонованих змін мають запрацювати з 1 січня 2028 року.