забезпечує український бізнес інформацією, аналітикою та технологічними рішеннями для ефективної та безпечної роботи.
Головне за 10.06.2026 по темі: Податкове адміністрування і спори з ДПС
ЕкспортОпрацьовано: 15700 джерел
Виявлено: 17 публікацій за 10 червня
-
Які основні зміни у податковому законодавстві щодо доходів з цифрових платформ?
З 2027 року доходи, отримані через цифрові платформи, оподатковуватимуться за ставкою 10%, а також встановлено неоподатковуваний поріг у 2000 євро на рік. Платформи будуть автоматично передавати інформацію про доходи до податкової служби, що підвищує прозорість та контроль. Джерело
-
Що очікується від бізнесу у зв’язку зі зростанням податкових спорів?
Бізнесу рекомендують посилити податковий комплаєнс, впроваджувати сучасні технології для управління податковими ризиками та готуватися до більш проактивної взаємодії з податковими органами через зростання кількості перевірок і запитів. Джерело
-
Які основні тригери податкових перевірок для ФОП?
Найпоширеніші причини перевірок — податковий борг понад 3060 грн, прострочені декларації, розбіжності між доходами, систематичні нульові звіти РРО, скарги клієнтів і звернення працівників щодо неофіційної зарплати. Джерело
-
Що підтвердив Верховний Суд щодо оподаткування пального?
Верховний Суд підтвердив, що зберігання пального без переходу права власності не є реалізацією і не утворює об'єкта оподаткування акцизним податком, що важливо для податкових спорів у цій сфері. Джерело
-
Що передбачає експериментальний проєкт управління податковими ризиками в Україні?
Проєкт передбачає виявлення, оцінку та мінімізацію податкових ризиків, уніфікацію підходів, централізацію процесів, використання автоматизованих алгоритмів та регулярну оцінку ефективності заходів для підвищення добровільного виконання податкових обов’язків. Джерело
Кожне з питань — це короткий підсумок змісту публікацій за день. Повний список першоджерел з посиланнями та розширений підсумок за добу доступні у комерційній версії Платформи LIGA360.
Верховна Рада ухвалила закон про оподаткування доходів з цифрових платформ і зниження податків для орендодавців, а бізнес готується до зростання податкових спорів та нових комплаєнс-вимог
У червні 2026 року Верховна Рада України ухвалила законопроєкт №15111-д, який суттєво змінює правила оподаткування доходів громадян, зокрема знижує ставку податку на доходи фізичних осіб для орендодавців з 18% до 5% з 2027 року та встановлює податок 10% на доходи, отримані через цифрові платформи. Закон передбачає автоматичний обмін інформацією між цифровими платформами та податковою службою, а також встановлює неоподатковуваний поріг у 2000 євро на рік для доходів від продажу товарів. Водночас запроваджено штрафи за порушення звітності операторами платформ, що підвищує вимоги до податкового комплаєнсу. Міжнародне опитування PwC свідчить про зростання кількості податкових запитів і перевірок у світі, що пов’язано з використанням новітніх технологій податковими органами та впровадженням глобального мінімального податку (Pillar Two). В Україні з 2025 року скасовується мораторій на більшість перевірок, що призведе до збільшення податкових спорів. Бізнесу рекомендують посилити податковий комплаєнс, впроваджувати сучасні технології та готуватися до більш проактивної взаємодії з контролюючими органами. Для ФОП основними тригерами податкових перевірок залишаються податковий борг понад 3060 грн, прострочені декларації, розбіжності у доходах, систематичні нульові звіти РРО, скарги клієнтів та звернення працівників щодо зарплати «в конверті». Важливо дотримуватися дисципліни у звітності, офіційно оформлювати працівників і регулярно контролювати стан розрахунків з бюджетом. Також судова практика Верховного Суду підтверджує, що зберігання пального без переходу права власності не є об'єктом акцизного оподаткування, що має значення для податкових спорів у цій сфері. Впровадження системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в Україні спрямоване на підвищення рівня добровільного виконання податкових обов’язків. Це включає уніфікацію підходів, централізацію процесів, використання автоматизованих алгоритмів та регулярну оцінку ефективності заходів. Такий підхід має на меті знизити кількість порушень і спорів, підвищити прозорість податкових процедур та сприяти формуванню партнерських відносин між платниками податків і податковими органами.