забезпечує український бізнес інформацією, аналітикою та технологічними рішеннями для ефективної та безпечної роботи.
Головне за 02.09.2026 по темі: Корпоративне право / M&A
ЕкспортОпрацьовано: 15814 джерел
Виявлено: 29 публікацій за 2 вересня
-
Які ключові зміни у законі №13007-д щодо захисту вкладників банків?
Закон посилює захист вкладників, передбачає автоматичне повернення гарантованих сум, скасовує строки давності для незатребуваних коштів, підвищує мінімальний капітал банків до 5 млн євро та розширює можливості інститутів спільного інвестування. Джерело
-
Чому НБУ визнав голову "Сенс Банку" непридатним і що це означає для корпоративного управління?
НБУ визнав голову "Сенс Банку" непридатним через порушення принципів доброчесного корпоративного управління та непрозорі практики. Це призвело до вимоги його звільнення, що підкреслює важливість прозорості та відповідальності у корпоративному управлінні державних підприємств. Джерело
-
Що таке процедура squeeze-out і чому справа ПрАТ "Український графіт" є важливою?
Squeeze-out — це примусовий викуп акцій мажоритарним акціонером у міноритаріїв. Справа ПрАТ "Український графіт" важлива, бо розглядає питання визначення справедливої ціни акцій і може встановити прецедент для судової практики, що вплине на захист прав міноритарних акціонерів. Джерело
-
Як зміни у класифікації підприємств вплинуть на бізнес?
Нові критерії класифікації підприємств, гармонізовані з європейськими нормами, вплинуть на податковий статус, обсяг звітності та доступ до державної підтримки для різних категорій бізнесу, що сприятиме прозорості та конкурентоспроможності. Джерело
-
Які нові повноваження отримали НБУ та ФГВФО за новим законом?
НБУ отримав статус забезпеченого кредитора з пріоритетом у поверненні коштів, розширені повноваження у сфері кіберзахисту та регулювання платіжних систем. ФГВФО отримав право розкривати банківську таємницю потенційним інвесторам та вдосконалив механізми виведення неплатоспроможних банків. Джерело
Кожне з питань — це короткий підсумок змісту публікацій за день. Повний список першоджерел з посиланнями та розширений підсумок за добу доступні у комерційній версії Платформи LIGA360.
Верховна Рада ухвалила закон про посилення захисту вкладників, підвищення капіталу банків та вдосконалення корпоративного управління: нові критерії класифікації підприємств і судова практика squeeze-out
У вересні 2026 року Верховна Рада України ухвалила низку важливих законодавчих змін, що суттєво впливають на корпоративне право, корпоративні правовідносини та корпоративне управління. Зокрема, прийнято законопроєкт №13007-д, який посилює захист вкладників банків, підвищує вимоги до капіталу банків до рівня європейських стандартів, а також удосконалює механізми виведення неплатоспроможних банків з ринку. Закон передбачає автоматичне повернення гарантованих сум вкладникам, скасування строків давності для незатребуваних коштів, а також розширення можливостей для інститутів спільного інвестування, що відкриває нові можливості для інвесторів. Водночас Національний банк України визнав голову правління державного "Сенс Банку" Олексія Ступака професійно непридатним через порушення принципів доброчесного корпоративного управління та непрозорі управлінські практики. Регулятор вимагає від Кабінету Міністрів невідкладно припинити його повноваження та призначити нового керівника. Ця ситуація пов’язана з масштабним антикорупційним розслідуванням у банку, що має важливе значення для корпоративного управління у державних підприємствах. Окрім того, у Верховному Суді розглядається резонансна справа щодо процедури squeeze-out у ПрАТ "Український графіт", яка може стати прецедентом для судової практики в питаннях визначення справедливої ціни акцій та захисту прав міноритарних акціонерів. Ця справа висвітлює проблеми законодавчого регулювання та судової практики у сфері корпоративного права, що потребують уніфікації для забезпечення стабільності та прозорості корпоративних правовідносин. Також Кабінет Міністрів подав до Верховної Ради законопроєкт, який реформує критерії класифікації підприємств відповідно до європейських норм, що вплине на податковий статус, обсяг звітності та доступ до державної підтримки для мікро-, малого, середнього та великого бізнесу. Ці законодавчі ініціативи спрямовані на гармонізацію українського корпоративного законодавства з нормами ЄС, підвищення прозорості та конкурентоспроможності бізнесу, а також на посилення захисту прав інвесторів і вкладників.