Комплаєнс-контроль юридичних осіб: кейси

Опрацьовано: 14536 джерел

Виявлено: 48 публікацій за 15 квітня

Кожне з питань — це короткий підсумок змісту публікацій за день. Повний список першоджерел з посиланнями та розширений підсумок за добу доступні у комерційній версії Платформи LIGA360.

НБУ та Мінфін посилюють комплаєнс-контроль для юридичних осіб і ФОП: нові вимоги фінмоніторингу, оновлення корпоративного управління та антикорупційна стратегія 2026 року

У 2026 році Національний банк України та Міністерство фінансів активізували заходи щодо посилення комплаєнс-контролю для юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. НБУ оновив підходи до фінансового моніторингу, зокрема щодо виявлення компаній-оболонок і схем обходу відмов у обслуговуванні, що вимагає від бізнесу більшої прозорості та документального підтвердження реальності діяльності. Особлива увага приділяється ФОП, для яких встановлюються ліміти операцій і посилений контроль транзитних схем. Міністерство фінансів спільно з Держфінмоніторингом надало роз’яснення для рієлторів, бухгалтерів і податкових консультантів щодо застосування ризик-орієнтованого підходу, принципу «знай свого клієнта» та обов’язку повідомляти про підозрілі операції. Відзначено, що це не посилення контролю, а допомога бізнесу у дотриманні законодавства з використанням сучасних цифрових інструментів. Водночас в Україні триває оновлення корпоративного законодавства: законопроєкт №15149 деталізує процедури корпоративного управління в акціонерних товариствах та ТОВ, гармонізуючи їх із європейськими стандартами. Паралельно формується Антикорупційна стратегія на 2026–2030 роки, яка передбачає системні реформи у сфері запобігання корупції, фінансового контролю та захисту викривачів. У сфері державних закупівель викрито масштабні корупційні схеми, зокрема у «Укргазвидобуванні», де через фірми-прокладки завищувалися ціни на хімічні реагенти на сотні мільйонів гривень. Це підкреслює важливість ефективної системи внутрішнього контролю та антикорупційного комплаєнсу в юридичних особах. Загалом, нові нормативні ініціативи та роз’яснення регуляторів створюють умови для підвищення прозорості, відповідальності та дотримання етичних стандартів у діяльності юридичних осіб та підприємців, що є ключовим для сталого розвитку бізнесу та захисту інтересів держави.