забезпечує український бізнес інформацією, аналітикою та технологічними рішеннями для ефективної та безпечної роботи.
Головне за 23.06.2026 по темі: Будівельна діяльність
ЕкспортОпрацьовано: 15648 джерел
Виявлено: 10 публікацій за 23 червня
-
Чи може суд визнати договір укладеним, якщо сторони не погодили всі істотні умови?
Так, якщо закон передбачає обов’язковість укладення договору, суд може визнати його укладеним навіть за відсутності згоди щодо окремих істотних умов, вирішуючи спір по суті. Джерело
-
Які зміни планують Мінрегіон та ДІАМ щодо скасування дозвільної документації на будівництво?
Планується встановити термін оскарження дозвільної документації до пів року від початку будівельних робіт, після чого скасування документів буде неможливим, що захистить інвесторів від необґрунтованого тиску. Джерело
-
Які корупційні схеми викрили у будівельній сфері останнім часом?
Виявлено схеми заволодіння бюджетними коштами під час реконструкції енергетичних об'єктів та капітального ремонту, де підрядники та посадовці вносили недостовірні дані до актів виконаних робіт, завдаючи збитків на мільйони гривень. Джерело
-
Що розглядає Верховний Суд щодо права власності на знищене майно?
Верховний Суд розглядає, чи достатньо визнання права власності припиненим через знищення майна, чи потрібно також скасовувати державну реєстрацію, щоб ефективно очищати реєстри від «фантомної» власності. Джерело
-
Як розширення державної бази цін на будівельну продукцію вплине на ринок?
Залучення нових виробників до бази цін сприятиме прозорості ціноутворення, зменшенню ризиків завищення вартості матеріалів і підвищенню якості перевірки кошторисної документації у будівництві. Джерело
Кожне з питань — це короткий підсумок змісту публікацій за день. Повний список першоджерел з посиланнями та розширений підсумок за добу доступні у комерційній версії Платформи LIGA360.
Верховний Суд уточнює судову практику щодо договорів у будівництві, Мінрегіон та ДІАМ планують захистити інвесторів від скасування містобудівної документації після початку робіт, викрито масштабні корупційні схеми у будівництві
У червні 2026 року Верховний Суд зробив важливий правовий висновок, що незгода сторін щодо істотних умов договору не є підставою для відмови у позові про визнання договору укладеним, якщо закон зобов’язує укладати такий договір. Це рішення має значення для замовників і підрядників у будівництві, оскільки суди повинні вирішувати спори по суті, а не відмовляти через відсутність повної згоди. Такий підхід захищає інтереси учасників будівельних відносин і сприяє стабільності договірних відносин у галузі. Міністерство розвитку громад та територій спільно з ДІАМ розробляють законодавчі зміни, які унеможливлять скасування дозвільної містобудівної документації після початку будівельних робіт. Запроваджується термін оскарження до пів року від початку робіт, після якого документи не можуть бути скасовані. Це нововведення покликане захистити інвестиційні проєкти від необґрунтованого тиску та забезпечити правову стабільність у будівництві. Водночас правоохоронці викрили кілька масштабних корупційних схем у будівельній сфері, зокрема на Харківщині та в Одесі, де службові особи та підрядники заволоділи десятками мільйонів гривень бюджетних коштів шляхом внесення недостовірних даних до актів виконаних робіт. Також завершено розслідування щодо підприємиці, яка привласнила понад 560 тис. грн під час капітального ремонту. Ці справи підкреслюють необхідність посилення контролю та прозорості у будівельній діяльності. Крім того, Верховний Суд розглядає питання ефективного припинення права власності на знищене майно, що має важливе значення для очищення реєстрів від «фантомної» власності, яка ускладнює містобудівну діяльність. Також Міністерство розвитку громад та територій розширює державну базу цін на будівельну продукцію, залучаючи нових виробників для підвищення прозорості ринку та зменшення ризиків завищення вартості матеріалів. Загалом, останні новини свідчать про активні зусилля держави у вдосконаленні законодавства та практики у сфері будівництва, спрямовані на захист інвесторів, підвищення прозорості, боротьбу з корупцією та забезпечення правової визначеності у містобудівній діяльності.