Головне за 28.04.2026 по темі: Практика ЄСПЛ

Опрацьовано: 14553 джерел

Виявлено: 20 публікацій за 28 квітня

Кожне з питань — це короткий підсумок змісту публікацій за день. Повний список першоджерел з посиланнями та розширений підсумок за добу доступні у комерційній версії Платформи LIGA360.

Верховна Рада ухвалила новий Цивільний кодекс, який викликав критику через невідповідність практиці ЄСПЛ та правам ЛГБТК+, а судова практика ЄСПЛ підкреслює важливість захисту прав добросовісних набувачів майна та дотримання стандартів прав людини в кримінальному процесі

28 квітня 2026 року Верховна Рада України ухвалила в першому читанні альтернативний проєкт нового Цивільного кодексу №15150, який передбачає масштабне оновлення приватного права. Однак документ викликав значну критику з боку правозахисних організацій, зокрема ЛГБТК+ спільноти, через невизнання одностатевих пар як сімейних відносин, що суперечить практиці Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) та вимогам ЄС. Активісти анонсували акції протесту, наголошуючи на необхідності дотримання європейських стандартів у сфері прав людини та сімейного права. У контексті захисту майнових прав суддя Великої Палати Верховного Суду Віталій Уркевич звернув увагу на практику ЄСПЛ, яка вимагає пропорційності втручання держави у право власності, особливо щодо витребування майна від добросовісних набувачів. Законодавчі зміни 2025 року посилили гарантії захисту таких прав, встановивши граничні строки та обов’язковість компенсації, що сприяє підвищенню правової визначеності та стабільності цивільного обороту. Крім того, експерти та адвокати наголошують на важливості дотримання практики ЄСПЛ у кримінальному процесі, зокрема щодо негайного реагування судів на порушення процедур та прав людини, обґрунтованості обвинувачень, права на захист і оцінки доказів. Рішення ЄСПЛ у справах щодо довічних вироків без реального перегляду підкреслюють необхідність ефективних механізмів перегляду покарань, а міжнародні організації фіксують порушення у резонансних справах, таких як справа Юлії Тимошенко, що ставить під сумнів законність судочинства в Україні. Водночас у суддівському середовищі активно обговорюються виклики цифрової епохи, штучного інтелекту та дезінформації, зокрема через призму практики ЄСПЛ, що вимагає балансу між свободою слова та захистом прав людини.