забезпечує український бізнес інформацією, аналітикою та технологічними рішеннями для ефективної та безпечної роботи.
Головне за 03.11.2026 по темі: Практика ЄСПЛ
ЕкспортОпрацьовано: 15227 джерел
Виявлено: 8 публікацій за 3 листопада
-
Які рішення ЄСПЛ застосував Верховний Суд під час оцінки обшуку?
Верховний Суд послався на рішення у справі Bersheda et Rybolovlev v. Monaco щодо невизначених пошукових заходів. Суд наголосив, що обшук має залишатися в межах мети, визначеної судовою ухвалою. Після її досягнення продовження пошуку інших предметів потребує окремих правових підстав. Джерело
-
Коли дії правоохоронців можуть вважатися провокацією злочину за критеріями ЄСПЛ?
Провокація можлива, якщо правоохоронці не просто фіксують злочин, а активно схиляють людину до його вчинення. Суд оцінює наявність тиску, наполегливих пропозицій та впливу на формування злочинного наміру. Сам факт контрольованої закупки не означає автоматично, що мала місце провокація. Джерело
-
Що враховує ЄСПЛ при оцінці публікації імені підозрюваного?
Оцінюються конкретні обставини публікації, суспільний інтерес, вплив на приватне життя та дотримання презумпції невинуватості. Практика ЄСПЛ не встановлює універсальної заборони чи безумовного дозволу називати підозрюваних. Інформацію про кримінальне провадження потрібно поширювати з належною обережністю. Джерело
-
Як практика ЄСПЛ пов’язана зі строками досудового розслідування?
Стаття 6 Конвенції гарантує право на розгляд справи упродовж розумного строку. Національні органи мають завершити досудове розслідування в межах процесуальних строків або діяти відповідно до передбачених законом правил їх продовження та зупинення. Формальне оголошення особи в розшук без належного обґрунтування саме по собі не усуває проблему спливу строку. Джерело
Кожне з питань — це короткий підсумок змісту публікацій за день. Повний список першоджерел з посиланнями та розширений підсумок за добу доступні у комерційній версії Платформи LIGA360.
Верховний Суд застосував практику ЄСПЛ щодо меж обшуку й провокації, а учасники VII Судового форуму обговорили нові рішення Страсбурзького суду та їхній вплив на українське правосуддя
Практика Європейського суду з прав людини залишається орієнтиром для національних судів у справах про права людини та кримінальне провадження. На VII Судовому форумі представник Верховного Суду представив актуальні рішення ЄСПЛ із широкого кола питань. Обговорювалися належні умови тримання під вартою, конфіскація спільного майна, використання відомостей про давні правопорушення та захист персональних даних. Окрему увагу приділили доказам ДНК і компенсації за порушення прав. Учасники наголосили на важливості послідовного застосування європейських стандартів у національній практиці. У кримінальних справах Верховний Суд використав практику ЄСПЛ для оцінки меж повноважень правоохоронців. У справі про обшук суд послався на рішення щодо невизначених пошукових заходів і підкреслив, що судовий дозвіл має конкретну мету. Коли визначений предмет обшуку було передано, подальший пошук інших речей вийшов за межі дозволу. Отримані таким чином докази та похідні матеріали визнали недопустимими, а вирок скасували. Інша справа стосувалася розмежування провокації злочину й пасивної фіксації: ключовими стали наявність або відсутність активного схиляння та самостійність поведінки обвинуваченого. Рішення ЄСПЛ також фігурували в дискусії про оприлюднення імен підозрюваних і захист від SLAPP-позовів. Порівняння справ Axel Springer AG v. Germany і Fatullayev v. Azerbaijan показує потребу одночасно враховувати свободу вираження поглядів, приватність і презумпцію невинуватості. ЄСПЛ оцінює обставини конкретної справи, а не встановлює безумовне правило щодо публікації імен. Ще один матеріал пов’язує статтю 6 Конвенції з дотриманням строків досудового розслідування та обов’язком держави забезпечити розгляд справи упродовж розумного строку. Сукупно ці приклади демонструють, як практика ЄСПЛ впливає на оцінку доказів, законності процесуальних дій і балансу конкуруючих прав.