забезпечує український бізнес інформацією, аналітикою та технологічними рішеннями для ефективної та безпечної роботи.
Головне за 23.10.2026 по темі: Резонансний проєкт Цивільного кодексу: реакції та критика
ЕкспортОпрацьовано: 15200 джерел
Виявлено: 1 публікація за 23 жовтня
-
Чому українська правнича термінологія важлива для цивільного законодавства?
Точні терміни допомагають послідовно формулювати правові норми й передавати зміст прав та обов’язків. Вони також впливають на те, наскільки зрозумілими є законодавство, юридична освіта та пояснення прав громадянам. Джерело
-
Чим відрізняються слова «правний» і «правничий»?
У наведеному в публікації розмежуванні «правний» стосується того, що випливає з норми права. «Правничий» описує діяльність або сферу, пов’язану з правом, наприклад правничу освіту чи допомогу. Джерело
-
Які історичні джерела згадує Сергій Головатий?
Автор посилається на староукраїнські словникові та правові матеріали, зокрема джерела XIV–XV століть. Він також згадує Литовський статут і дослідження історії слова «право» в різних мовних традиціях. Джерело
-
Який зв’язок має дослідження української правничої мови з проєктами кодексів?
За словами Головатого, термінологічна робота була важливою під час опрацювання Конституції України та перших проєктів цивільного й кримінального кодексів. Публікація підкреслює, що історичну мовну традицію варто враховувати й у роботі над правовими текстами. Джерело
Кожне з питань — це короткий підсумок змісту публікацій за день. Повний список першоджерел з посиланнями та розширений підсумок за добу доступні у комерційній версії Платформи LIGA360.
Сергій Головатий закликає враховувати історичну українську правничу термінологію під час розроблення цивільного законодавства та обговорення проєкту нового Цивільного кодексу
Дослідження Сергія Головатого присвячене становленню української правничої мови та її використанню в законодавстві й юридичній практиці. Книга обсягом близько тисячі сторінок об’єднує матеріали багаторічної роботи, зокрема історичні джерела та документи. Автор пов’язує розвиток правничої термінології з підготовкою Конституції України та перших проєктів цивільного і кримінального кодексів. Він вважає, що питання юридичної мови виходить за межі редакційного вибору слів. Від термінологічної точності залежить, як формулюються норми та як їх сприймають правники й громадяни. Окрему увагу Головатий приділяє словам «право», «правний» і «правничий». Він наводить історичні свідчення, за якими українська правова лексика має давню традицію, зафіксовану в джерелах XIV–XV століть і наступних періодів. Зокрема, автор заперечує автоматичне трактування слів «правний» і «правничий» як запозичень. На його думку, «правний» стосується того, що походить із норми права, тоді як «правничий» характеризує діяльність і сфери, пов’язані з правом. Таке розрізнення може бути важливим для послідовного використання термінів у законодавстві та правничій освіті. Публікація нагадує про роль термінологічної роботи під час підготовки нормативних актів, зокрема цивільного законодавства. Історичні приклади покликані показати, що українська юридична мова має власну спадщину, яку варто враховувати при формулюванні правових понять. Це стосується й обговорення термінів, якими описують суб’єктів та об’єкти цивільних прав, майнові й немайнові права, правочини та договірні зобов’язання. Автор закликає до фахової дискусії про мову права та її практичне застосування. Для юристів, законодавців і викладачів ця тема пов’язана з точністю норм і зрозумілістю правових текстів.