забезпечує український бізнес інформацією, аналітикою та технологічними рішеннями для ефективної та безпечної роботи.
Головне за 28.10.2026 по темі: Резонансний проєкт Цивільного кодексу: реакції та критика
ЕкспортОпрацьовано: 15209 джерел
Виявлено: 10 публікацій за 28 жовтня
-
Які основні застереження висловлюють щодо проєкту Цивільного кодексу №15150?
Організації вказують на можливу правову невизначеність через повну заміну чинного кодексу. Також порушуються питання захисту власності, свободи слова, приватності та прав людини. Підписанти пропонують незалежну експертизу й поетапне оновлення законодавства. Джерело
-
Чому повна заміна Цивільного кодексу може вплинути на судову практику?
За понад 22 роки застосування чинного кодексу суди сформували значний масив правових висновків. Після зміни базового регулювання може виникнути невизначеність щодо застосування частини цієї практики. Це, за оцінками критиків проєкту, може позначитися на тривалості та передбачуваності розгляду спорів. Джерело
-
Які положення проєкту викликали застереження щодо сімейних прав?
У матеріалах правозахисників зазначено, що проєкт визначає фактичні сімейні союзи як союзи людей різної статі. Також згадується норма про автоматичну недійсність окремих шлюбів після юридичної зміни статі. Автори звіту вважають, що ці положення можуть вплинути на захист сімейного життя. Джерело
-
Що пропонують організації замість повної заміни чинного Цивільного кодексу?
Підписанти підтримують модернізацію цивільного законодавства, але пропонують вносити зміни поетапно. Вони закликають до незалежної правової експертизи та відкритого обговорення конкретних пропозицій. До роботи, на їхню думку, слід залучити фахівців, громадські організації та інші зацікавлені сторони. Джерело
-
Чому медійні організації наполягають на прозорому опрацюванні поправок?
Медійні організації хочуть бачити, які їхні пропозиції враховано, а які відхилено, і з яких причин. ІМІ закликає оприлюднити відповідну таблицю та створити робочу групу. Серед важливих питань — баланс приватності, свободи слова й редакційної незалежності. Джерело
Кожне з питань — це короткий підсумок змісту публікацій за день. Повний список першоджерел з посиланнями та розширений підсумок за добу доступні у комерційній версії Платформи LIGA360.
Проєкт Цивільного кодексу №15150 готують до другого читання: громадські організації попереджають про ризики для правової визначеності, власності, свободи слова та приватності
Проєкт нового Цивільного кодексу України №15150 готують до другого читання, а його положення стали предметом широкої громадської дискусії. Понад 50 громадських організацій і медіа закликали парламент не ухвалювати документ у запропонованому форматі. Підписанти підтримують оновлення цивільного законодавства та його наближення до європейських стандартів. Водночас вони пропонують вносити зміни до чинного кодексу поступово, а не замінювати його цілком. На їхню думку, для фундаментальної реформи потрібні відкрите обговорення, незалежна правова експертиза й оцінка можливих наслідків. Одне з основних застережень стосується правової наступності. Чинний Цивільний кодекс діє понад 22 роки, і за цей час суди сформували практику, якою користуються громадяни, бізнес і державні органи. Автори спільної заяви побоюються, що повна заміна кодексу може ускладнити застосування частини усталених правових висновків. Це, на їхню оцінку, здатне призвести до менш передбачуваних рішень, довших судових процесів і додаткових витрат. Окремо порушуються ризики для захисту публічної та приватної власності, зокрема повернення незаконно відчуженого майна. Дискусія також охоплює немайнові права та регулювання сімейних відносин. У матеріалах правозахисників є застереження щодо визначення фактичних сімейних союзів лише як союзів людей різної статі та щодо автоматичного визнання недійсними окремих шлюбів. Інститут масової інформації наголошує на потребі прозоро опрацювати пропозиції медійної спільноти та збалансувати право на приватність зі свободою вираження поглядів. Серед предметів обговорення — право на відповідь, право на забуття та можливість судових обмежень публікацій. Організації закликають залучити до подальшого доопрацювання правників, суддів, медіа, науковців і громадськість.