забезпечує український бізнес інформацією, аналітикою та технологічними рішеннями для ефективної та безпечної роботи.
Головне за 31.10.2026 по темі: Контрольована іноземна компанія (КІК)
ЕкспортОпрацьовано: 15218 джерел
Виявлено: 1 публікація за 31 жовтня
-
Чи враховуються періоди дефляції під час розрахунку інфляційних втрат?
Так. Верховний Суд зазначив, що розрахунок охоплює весь період прострочення, зокрема місяці, коли індекс інфляції був нижчим за 100%. Джерело
-
Як Верховний Суд тлумачить статтю 625 ЦК України щодо інфляційних втрат?
Інфляційні втрати визначаються за весь час прострочення грошового зобов’язання. Окремі дефляційні місяці не потрібно вилучати з обчислення. Джерело
-
Чому не можна виключати індекси інфляції нижче 100%?
Їх виключення може штучно збільшити суму інфляційних втрат. Суд вважає, що це створює необґрунтовану перевагу для кредитора. Джерело
-
Що ще може вимагати кредитор за простроченим грошовим зобов’язанням?
За частиною другою статті 625 ЦК України кредитор може вимагати інфляційні втрати та три проценти річних. Договором або законом може бути встановлений інший розмір процентів. Джерело
Кожне з питань — це короткий підсумок змісту публікацій за день. Повний список першоджерел з посиланнями та розширений підсумок за добу доступні у комерційній версії Платформи LIGA360.
Верховний Суд визначив, що під час розрахунку інфляційних втрат за простроченим боргом потрібно враховувати весь період, включно з місяцями дефляції та індексами нижче 100%
Верховний Суд розглянув питання розрахунку інфляційних втрат за простроченим грошовим зобов’язанням. У центрі уваги була різна судова практика щодо місяців, коли індекс інфляції опускався нижче 100%. Частина судових рішень раніше враховувала такі періоди, а інша частина виключала їх із розрахунку. Суд наголосив, що стаття 625 Цивільного кодексу передбачає обчислення втрат за весь час прострочення. Тому розрахунок має охоплювати як інфляційні, так і дефляційні періоди. За висновком суду, виключення місяців дефляції може призвести до завищення суми інфляційних втрат. Такий підхід створював би для кредитора додаткову перевагу через спосіб математичного обчислення. Водночас урахування індексів за весь період дає змогу визначити вплив зміни цін на суму боргу послідовно. Це має значення для вимог кредитора до боржника, який прострочив виконання грошового зобов’язання. Окрім інфляційної складової, закон передбачає сплату трьох процентів річних, якщо інший розмір не встановлений договором або законом. Позицію викладено у справі № 751/4086/24, де Верховний Суд звернувся до питання неоднакового застосування частини другої статті 625 ЦК України. Практичний орієнтир полягає в тому, що індекси за окремі місяці не слід оцінювати ізольовано від загального періоду прострочення. Для підготовки вимоги про стягнення боргу важливо перевірити послідовність індексів і не вилучати з розрахунку значення, нижчі за одиницю. Такий підхід спрямований на визначення суми відповідальності без штучного збільшення інфляційних втрат. Судовий висновок може бути корисним кредиторам, боржникам і фахівцям, які перевіряють розрахунки заборгованості.