Банкрутство фізичних осіб

Опрацьовано: 15744 джерел

Виявлено: 5 публікацій за 21 жовтня

Кожне з питань — це короткий підсумок змісту публікацій за день. Повний список першоджерел з посиланнями та розширений підсумок за добу доступні у комерційній версії Платформи LIGA360.

Верховний Суд підтвердив можливість списання частини податкового боргу фізособи за планом реструктуризації, а Мін’юст нагадав про винятки зі списання та обмеження після банкрутства

Практика щодо неплатоспроможності фізичних осіб окреслює, як можуть змінюватися боргові зобов’язання під час реструктуризації та після завершення процедури банкрутства. Верховний Суд підтвердив, що план реструктуризації може передбачати прощення частини податкового боргу за умов, установлених Кодексом України з процедур банкрутства. Це не означає автоматичного списання всіх вимог: суд оцінює дотримання вимог до плану, а кредитори можуть доводити наявність підстав для відмови в його затвердженні. У розглянутій справі значення мали погашення боргу з ЄСВ і відсутність доказів, що податкова отримала б більше в разі банкрутства боржника. Отже, умови припинення або зміни зобов’язань залежать від конкретної процедури та змісту погодженого плану. Визнання фізичної особи банкрутом також має наслідки після завершення провадження. Суд може звільнити її від частини боргів, але вимоги щодо аліментів і відшкодування окремих видів шкоди не припиняються. Закон передбачає обмеження строком на три роки щодо бездоганної ділової репутації та окремі обов’язки й обмеження строком на п’ять років. Окремо слід відрізняти списання зобов’язань у процедурі неплатоспроможності від анулювання боргу кредитором поза нею. У другому випадку прощена основна сума за певних умов може утворити оподатковуваний дохід фізичної особи. Судова практика підкреслює важливість перевірки обґрунтованості заявлених кредиторських вимог. Навіть боргова розписка чи договір позики можуть оцінюватися разом з іншими доказами, зокрема щодо фактичного надання коштів. Суд має зважати на реальний зміст правовідносин і добросовісність учасників, не обмежуючись формальними документами. Водночас висновки про зловживання повинні ґрунтуватися на доказах у конкретній справі. На тлі зростання кількості проваджень ці питання мають практичне значення для боржників і кредиторів, які оцінюють наслідки реструктуризації чи банкрутства.