забезпечує український бізнес інформацією, аналітикою та технологічними рішеннями для ефективної та безпечної роботи.
Головне за 04.03.2026 по темі: Арбітражний керуючий та його діяльність
ЕкспортОпрацьовано: 14477 джерел
Виявлено: 9 публікацій за 4 березня
-
Які основні відмінності між законопроєктами №15024 і №15004 щодо спрощення процедур банкрутства для малого бізнесу?
Обидва законопроєкти імплементують Директиву ЄС 2019/1023, але пропонують різні моделі спрощених процедур, ролі арбітражного керуючого, механізми погашення боргів і переходу між процедурами. Законопроєкт №15024 також містить окремі положення для державних підприємств, тоді як №15004 є урядовим і має інші підходи до контролю та балансу інтересів. Джерело
-
Які проблеми виникають у діяльності арбітражних керуючих через втручання силових органів?
Арбітражні керуючі стикаються з тиском, кримінальним шантажем, незаконними обшуками та вилученням техніки, що ускладнює їхню роботу. Вони ризикують кримінальною відповідальністю як за порушення санкцій, так і за невиконання судових рішень, що створює правову пастку і потребує законодавчого врегулювання. Джерело
-
Чому аналіз фінансового стану боржника є важливим у провадженні справ про банкрутство?
Якісний аналіз фінансового стану боржника дозволяє встановити реальні причини неплатоспроможності, виявити можливі порушення та визначити найбільш ефективний шлях врегулювання заборгованості. Судова практика підтверджує, що відсутність такого аналізу є порушенням процедур банкрутства. Джерело
-
Як Міністерство юстиції України планує реформувати сферу банкрутства?
Міністерство юстиції спрямовує реформу на відновлення платоспроможності підприємств, впровадження превентивної реструктуризації, цифровізацію процесів та розвиток професії арбітражного керуючого. Важливим є забезпечення прозорості процедур і ефективного контролю за діяльністю керуючих. Джерело
-
Який досвід має Укроборонпром у виході підприємств з банкрутства?
Укроборонпром застосовує модель повного погашення вимог кредиторів за рахунок фінансової допомоги, що дозволяє відновити платоспроможність підприємств з виробничими перспективами. Арбітражний керуючий контролює процедуру, а після виходу з банкрутства підприємства стикаються з новими фінансовими викликами, але головна мета — стале відновлення діяльності. Джерело
Кожне з питань — це короткий підсумок змісту публікацій за день. Повний список першоджерел з посиланнями та розширений підсумок за добу доступні у комерційній версії Платформи LIGA360.
Нові законопроєкти та виклики в діяльності арбітражних керуючих: спрощення процедур банкрутства для малого бізнесу, кримінальні ризики та практика відновлення платоспроможності підприємств
У 2026 році в Україні активно обговорюються два альтернативні законопроєкти щодо спрощення процедур банкрутства для мікро- та малого бізнесу, які імплементують європейську Директиву 2019/1023. Вони пропонують різні моделі ролі арбітражного керуючого, механізми погашення боргів і переходу між процедурами, що викликає жваву дискусію серед професіоналів — арбітражних керуючих, юристів, банків і суддів. Вебінари та круглі столи спрямовані на пошук компромісу та оптимального балансу між швидкістю процедур і контролем, що має суттєво вплинути на практику банкрутства в Україні. Водночас професійна спільнота арбітражних керуючих стикається з серйозними викликами, зокрема системним втручанням силових органів, що проявляється у кримінальному тиску, незаконних обшуках та вилученні техніки. Законопроєкт №12406 створює правову пастку, де керуючі ризикують кримінальною відповідальністю як за порушення санкцій, так і за невиконання судових рішень. Це підкреслює необхідність законодавчих змін для захисту професії та чіткого розмежування процедур банкрутства, виконання судових рішень і санкційного режиму. Ключовим елементом ефективної процедури банкрутства є якісний аналіз фінансового стану боржника, що підтверджується судовою практикою Верховного Суду. Відсутність такого аналізу або формальний підхід ускладнюють визначення причин неплатоспроможності та вибір подальшої стратегії — санації чи ліквідації. Міністерство юстиції акцентує увагу на трансформації сфери банкрутства від ліквідації до відновлення платоспроможності, розвиток професії арбітражного керуючого та цифровізацію процесів. Практичний досвід Укроборонпрому демонструє успішне виведення оборонних підприємств з банкрутства через повне погашення боргів і подальше відновлення діяльності, що є важливим прикладом для інших секторів економіки.