забезпечує український бізнес інформацією, аналітикою та технологічними рішеннями для ефективної та безпечної роботи.
Головне за 12.05.2026 по темі: Медійні розслідування та наслідки
ЕкспортОпрацьовано: 14597 джерел
Виявлено: 58 публікацій за 12 травня
-
Хто отримав підозру у справі «Династія» про легалізацію коштів?
Підозру отримав колишній голова Офісу президента Андрій Єрмак, а також колишній віцепрем'єр Олексій Чернишов і бізнесмен Тимур Міндіч. Вони підозрюються у легалізації понад 460 млн грн через будівництво елітного котеджного містечка. Джерело
-
Що перевозило російське судно Ursa Major, яке затонуло біля Іспанії?
За розслідуванням CNN, судно перевозило компоненти двох ядерних реакторів для підводних човнів і, ймовірно, прямувало до Північної Кореї. Судно могло бути уражене торпедою, щоб не допустити передачі ядерних технологій. Джерело
-
Чому прокурори Хмельницької області позбавляли інвалідності і що сталося далі?
Після викриття корупційної схеми в МСЕК інвалідність скасували 33 прокурорам, але більшість з них оскаржили це рішення в суді і вже поновили статус. Перевірки були пов’язані з підозрами у хабарництві та зловживаннях. Джерело
-
Які проблеми у співпраці НАБУ з Держфінмоніторингом?
Голова НАБУ заявив, що Держфінмоніторинг фактично відмовляється співпрацювати у розслідуваннях корупції, не надаючи корисної інформації для блокування незаконних фінансових потоків, що ускладнює роботу НАБУ. Джерело
-
Які наслідки має розслідування справи «Династія» для високопосадовців?
Розслідування може призвести до кримінальної відповідальності, включно з позбавленням волі, конфіскацією майна та забороною обіймати державні посади. Воно також підриває довіру до влади і вимагає посилення антикорупційного контролю. Джерело
Кожне з питань — це короткий підсумок змісту публікацій за день. Повний список першоджерел з посиланнями та розширений підсумок за добу доступні у комерційній версії Платформи LIGA360.
НАБУ та САП повідомили про підозру Єрмаку у справі «Династія» про легалізацію 460 млн грн; CNN розслідує затоплення російського судна з ядерними реакторами для КНДР, ймовірно ураженого торпедою НАТО
У травні 2026 року Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) повідомили про підозру колишньому голові Офісу президента Андрію Єрмаку у справі, пов’язаній з легалізацією понад 460 млн грн через будівництво елітного котеджного містечка «Династія» під Києвом. У справі також фігурують колишній віцепрем’єр-міністр Олексій Чернишов та бізнесмен Тимур Міндіч. Слідство вважає, що кошти походили з корупційних схем у державній компанії «Енергоатом» і були відмиті через складну систему «тіньових» фінансів. Ця справа викликала широкий резонанс, оскільки пов’язана з високопосадовцями та масштабними сумами, а також із спробами впливу на слідство. Паралельно з цим, розслідування американського телеканалу CNN розкрило, що російське вантажне судно Ursa Major, яке затонуло у грудні 2024 року біля узбережжя Іспанії, ймовірно перевозило компоненти двох ядерних реакторів для підводних човнів і прямувало до Північної Кореї. За версією слідства, судно було цілеспрямовано уражене торпедою типу Barracuda, що є на озброєнні лише у країн НАТО, Росії та Ірану, щоб не допустити передачі Росією ядерних технологій КНДР. Після затоплення уламки судна оглядав російський розвідувальний корабель, після чого сталися ще вибухи, що свідчить про спробу знищення доказів. Окрім того, у Хмельницькій області після корупційного скандалу з керівницею МСЕК Тетяною Крупою, яка мала значні активи, 33 прокурори були позбавлені інвалідності, але більшість з них оскаржують це рішення в суді і вже поновили статус. Ця ситуація підкреслює проблеми корупції та зловживань у правоохоронних органах. Водночас голова НАБУ Семен Кривонос заявив про відсутність ефективної співпраці з Держфінмоніторингом у розслідуваннях корупції, що ускладнює блокування незаконних фінансових потоків. Це свідчить про системні проблеми у боротьбі з корупцією на державному рівні. Загалом, останні події демонструють активізацію розслідувань масштабних корупційних злочинів, пов’язаних із високопосадовцями, а також міжнародний контекст безпеки, пов’язаний із нелегальним перевезенням ядерних технологій. Ці факти вказують на необхідність посилення антикорупційної політики та контролю за державними структурами, а також на важливість міжнародної співпраці у сфері безпеки.