Головне за 05.06.2026 по темі: Резонансний проєкт Цивільного кодексу: реакції та критика

Опрацьовано: 14694 джерел

Виявлено: 18 публікацій за 5 червня

Кожне з питань — це короткий підсумок змісту публікацій за день. Повний список першоджерел з посиланнями та розширений підсумок за добу доступні у комерційній версії Платформи LIGA360.

В Україні обговорюють новації проєкту Цивільного кодексу: релігійна реєстрація шлюбу, критика оновлень та державно-церковне партнерство

В Україні тривають активні обговорення проєкту нового Цивільного кодексу, який передбачає низку змін у цивільному законодавстві, зокрема можливість офіційної реєстрації шлюбу через уповноважених священнослужителів без необхідності звернення до органів РАЦС. Ця ініціатива підтримується Державною службою з етнополітики та свободи совісті, хоча і визнається, що вона може бути не надто затребуваною серед широкого населення, але важливою для прифронтових районів, де церква є ключовим інститутом громади. Представники Всеукраїнської ради церков і Комітету Верховної Ради обговорили відповідні положення проєкту, що передбачають внесення відомостей про шлюб до Державного реєстру актів цивільного стану громадян. Водночас оновлення Цивільного кодексу викликало критику з боку деяких правників, зокрема адвоката Ростислава Кравця, який вважає, що рекодифікація загрожує українському цивільному праву, оскільки не пояснює потреби у новому кодексі та вводить суперечливі терміни, що можуть розмити суть прав людини та правової системи. Паралельно з цим відбувається активний діалог щодо моделі державно-церковного партнерства, де церква залишається автономною від держави, але співпрацює з нею у соціальних, гуманітарних та інших сферах без необхідності змін до Конституції. Окрім цього, уряд розглядає проєкт закону про позасудове вирішення споживчих спорів, що імплементує європейські директиви та передбачає створення системи альтернативного вирішення спорів із можливістю дистанційного розгляду. Також у суспільстві триває дискусія щодо використання нецензурної лексики на мітингах, де практика Європейського суду з прав людини демонструє неоднозначність покарань за такі дії, що підкреслює складність балансу між свободою вираження та громадським порядком.