Головне за 16.04.2026 по темі: Дроблення бізнесу як недобросовісна оптимізація оподаткування

Опрацьовано: 14536 джерел

Виявлено: 14 публікацій за 16 квітня

Кожне з питань — це короткий підсумок змісту публікацій за день. Повний список першоджерел з посиланнями та розширений підсумок за добу доступні у комерційній версії Платформи LIGA360.

Нові виклики оптимізації оподаткування в Україні: законодавчі ініціативи щодо дроблення бізнесу, вплив на малий бізнес та боротьба з «сірим» ринком у fashion-сегменті

Проблема дроблення бізнесу в Україні набирає обертів як одна з ключових тем у сфері оптимізації оподаткування. Державні органи визначають дроблення як штучний поділ єдиної господарської діяльності на кілька формально незалежних суб'єктів, переважно ФОПів, з метою зниження податкового навантаження. Однак відсутність чітких критеріїв для відмежування легальної діяльності від ухиляння від сплати податків створює значні ризики для малого бізнесу, який часто стає жертвою надмірного контролю та штрафів. Експерти наголошують на необхідності системного підходу та доказової бази для ефективного контролю таких схем, а також на важливості законодавчих змін для забезпечення прозорості та справедливості. У fashion-сегменті ситуація ускладнюється через «сірий» ринок, який становить близько 50% від загального обсягу. Внутрішня проблема пов’язана з дробленням бізнесу, а зовнішня — з безмитним ввезенням поштових відправлень вартістю до 150 євро, що не оподатковуються в Україні. Це створює нерівні умови для українських компаній, які сплачують повний податок, і призводить до значних втрат бюджету. Представники бізнесу, зокрема CEO Intertop, підкреслюють необхідність законодавчих змін для вирівнювання конкурентних умов та посилення контролю за податковими схемами. Водночас у парламенті та уряді тривають дискусії щодо запровадження ПДВ для малого бізнесу, що викликає занепокоєння серед підприємців через можливі негативні соціально-економічні наслідки. Миколаївська обласна рада вже звернулася з проханням відтермінувати чи скасувати цю ініціативу, аргументуючи це ризиком банкрутства малого бізнесу та зростанням тіньової економіки. Законодавчі ініціативи щодо трансфертного ціноутворення також спрямовані на посилення контролю за операціями, які можуть використовуватися для дроблення бізнесу, що свідчить про комплексний підхід держави до вирішення проблеми. Загалом, ситуація вимагає балансу між жорстким контролем та підтримкою легального бізнесу для забезпечення стабільного розвитку економіки.