забезпечує український бізнес інформацією, аналітикою та технологічними рішеннями для ефективної та безпечної роботи.
Головне за 02.09.2026 по темі: Фінансові та платіжні послуги
ЕкспортОпрацьовано: 15814 джерел
Виявлено: 43 публікації за 2 вересня
-
Які нові кримінальні покарання пропонуються за використання «дроп-рахунків» в Україні?
Законопроєкти передбачають штрафи від 5 100 до 170 000 грн та позбавлення волі до 8 років за передачу власних платіжних інструментів або скупку чужих для шахрайства. Відповідальність поширюється на організаторів та учасників таких схем. Джерело
-
Які заходи впливу застосував НБУ до небанківських фінансових компаній у 2026 році?
НБУ відкликав ліцензію у однієї компанії, зобов’язав інші усунути порушення, пов’язані з неподанням звітності та документів після збільшення статутного капіталу, а також зупинив окремі операції через ризикову діяльність. Джерело
-
Що передбачає новий закон про повернення депозитів, ухвалений Верховною Радою?
Закон спрощує автоматичне повернення депозитів фізособам і ФОП, скасовує строки давності для незатребуваних коштів, підвищує мінімальний статутний капітал банків до 5 млн євро та розширює повноваження НБУ і Фонду гарантування вкладів. Джерело
-
Який стан авторизації надавачів послуг еквайрингу платіжних інструментів в Україні?
Станом на 2026 рік авторизовано 14 небанківських установ і більшість банків, які мають право надавати послуги еквайрингу. Процес триває, а затримки пов’язані з якістю поданих документів та дотриманням вимог. Джерело
-
Чому НБУ вимагає звільнення голови правління «Сенс Банку»?
Через порушення принципів доброчесного корпоративного управління, непрозорі управлінські практики та неналежне виконання обов’язків, що створює підвищені регуляторні та репутаційні ризики для банку. Джерело
-
Як суд ставиться до використання звітів ChatGPT у справах про кредитну заборгованість?
Суд не визнає технічні звіти, згенеровані ChatGPT, як належні докази, і підтверджує правомірність укладення кредитних договорів та нарахування заборгованості на підставі банківських операцій і електронних підписів. Джерело
Кожне з питань — це короткий підсумок змісту публікацій за день. Повний список першоджерел з посиланнями та розширений підсумок за добу доступні у комерційній версії Платформи LIGA360.
Законодавчі зміни щодо фінансових та платіжних послуг в Україні: кримінальна відповідальність за «дроп-рахунки», посилення нагляду НБУ, автоматичне повернення депозитів та розвиток платіжної інфраструктури
У вересні 2026 року в Україні відбуваються важливі зміни у сфері фінансових та платіжних послуг, що мають суттєвий вплив на ринок та користувачів. Президент Володимир Зеленський ініціював законопроєкти, які посилюють кримінальну відповідальність за шахрайські кол-центри та використання «дроп-рахунків» — номінальних платіжних рахунків, що застосовуються у злочинних схемах. Ці законодавчі ініціативи передбачають штрафи та позбавлення волі до 8 років, а також імплементацію євроінтеграційних норм, що сприятиме підвищенню безпеки платіжної інфраструктури та захисту клієнтів. Національний банк України продовжує активний нагляд за небанківськими фінансовими установами, застосовуючи заходи впливу до компаній, які порушують вимоги законодавства, зокрема через неподання звітності чи документів після змін у статутному капіталі. Також триває процес авторизації надавачів платіжних послуг з еквайрингу, що забезпечує стабільність і розвиток платіжного ринку. Водночас НБУ визнав голову правління «Сенс Банку» професійно непридатним, вимагаючи його звільнення через порушення корпоративного управління та непрозорі практики. Верховна Рада ухвалила закон, що спрощує процедуру автоматичного повернення депозитів фізичним особам та ФОП, скасовує строки давності для незатребуваних коштів і підвищує мінімальний статутний капітал банків до 5 млн євро. Закон також розширює повноваження НБУ та Фонду гарантування вкладів, зокрема щодо створення «мостових» банків і пріоритету НБУ при ліквідації банків. Судова практика підтверджує правомірність нарахування кредитної заборгованості, незважаючи на спроби оскарження з використанням штучного інтелекту. Ці події свідчать про активний розвиток та посилення регулювання фінансового сектору в Україні, що важливо для юристів, бухгалтерів, підприємців і фахівців з комплаєнсу.