забезпечує український бізнес інформацією, аналітикою та технологічними рішеннями для ефективної та безпечної роботи.
Головне за 28.10.2026 по темі: Конституційне провадження
ЕкспортОпрацьовано: 15209 джерел
Виявлено: 4 публікації за 28 жовтня
-
Що суд має обґрунтувати, призначаючи заставу понад межі КПК?
Суд повинен пояснити, чому стандартних меж недостатньо для забезпечення процесуальних обов’язків. Він має оцінити ризики, обставини справи, фінансову спроможність особи, її доходи, активи та майновий стан. Обґрунтування має охоплювати визначений розмір застави загалом і його складники. Джерело
-
Чи може розмір завданої шкоди бути єдиною підставою для великої застави?
Позиція КСУ передбачає оцінку не лише розміру шкоди, а й інших обставин, визначених КПК. Суду необхідно враховувати, зокрема, фінансові можливості особи та процесуальні ризики. Застава не є компенсацією шкоди або кримінальним покаранням. Джерело
-
Чи можна оскаржити відмову повернути тимчасово вилучене майно?
Так. Після рішення КСУ № 8-р(ІІ)/2026 відмову слідчого судді в задоволенні відповідної скарги можна оскаржити до апеляційної інстанції під час досудового розслідування. Це стосується ухвал, постановлених після 21 липня 2026 року. Джерело
-
Чи можна оскаржити за новими правилами ухвалу, постановлену до 21 липня 2026 року?
Рішення КСУ не має зворотної дії в часі. За матеріалом, новий порядок апеляційного оскарження застосовується до ухвал, постановлених після 21 липня 2026 року. Для раніше постановлених ухвал це рішення саме по собі не створює права на апеляційний перегляд. Джерело
Кожне з питань — це короткий підсумок змісту публікацій за день. Повний список першоджерел з посиланнями та розширений підсумок за добу доступні у комерційній версії Платформи LIGA360.
Конституційний Суд посилив вимоги до обґрунтування застави понад межі КПК і відкрив апеляційний перегляд відмов у поверненні вилученого майна
У фокусі оприлюднених матеріалів — дві позиції Конституційного Суду України, що впливають на застосування кримінального процесуального законодавства. Рішення № 9-р(ІІ)/2026 стосується визначення застави у розмірі, що перевищує межі, передбачені КПК для окремих категорій злочинів. КСУ визнав відповідний припис конституційним, застосувавши конституційно-узгоджене тлумачення. Суд підкреслив, що заставу не можна ототожнювати з покаранням або компенсацією за завдану шкоду. Її призначення — забезпечити виконання процесуальних обов’язків і належну участь особи у провадженні. Позиція КСУ вимагає від суддів індивідуально оцінювати обставини справи, ризики, майновий і сімейний стан підозрюваного чи обвинуваченого. Якщо сума виходить за встановлені законом межі, судове рішення має містити переконливе пояснення, чому звичайного розміру недостатньо. Також необхідно враховувати фінансову спроможність людини, її легальні доходи й активи. Сам по собі розмір імовірної шкоди не замінює такої оцінки. Практичне значення рішення пов’язане з якістю мотивування застави та можливістю перевірити, чи не стала вона фактично непосильним бар’єром. Інше рішення КСУ, № 8-р(ІІ)/2026, усунуло процесуальне обмеження щодо оскарження відмов у поверненні тимчасово вилученого майна. Раніше власникам доводилося чекати подальшого етапу провадження, щоб знову порушити це питання, хоча майно могло тривалий час залишатися у сторони обвинувачення. Тепер відмову слідчого судді можна оскаржити в апеляційному порядку під час досудового розслідування. Зміна діє щодо ухвал, постановлених після 21 липня 2026 року, і не має зворотної дії. Обидві позиції демонструють, як конституційна юрисдикція впливає на процесуальні гарантії та практику судів у кримінальних провадженнях.