Банкрутство фізичних осіб

Опрацьовано: 15200 джерел

Виявлено: 1 публікація за 24 жовтня

Кожне з питань — це короткий підсумок змісту публікацій за день. Повний список першоджерел з посиланнями та розширений підсумок за добу доступні у комерційній версії Платформи LIGA360.

Банкрутство фізичної особи дає змогу звільнитися від частини боргів, але аліменти й вимоги про відшкодування шкоди залишаються, а після процедури діють законодавчі обмеження

Процедура неплатоспроможності фізичної особи може завершитися звільненням від боргових зобов’язань за рішенням господарського суду. Це відбувається після завершення процедури погашення боргів і закриття провадження. Водночас банкрутство не є механізмом автоматичного списання всіх зобов’язань. Закон зберігає окремі вимоги, пов’язані з особою боржника. Тому перед зверненням до суду варто оцінити не лише перспективу списання боргів, а й наслідки процедури. Звільнення від боргів не поширюється, зокрема, на аліменти та зобов’язання з відшкодування шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням, ушкодженням здоров’я або смертю людини. Якщо такі вимоги залишаються непогашеними, кредитори можуть вимагати їх виконання після завершення справи. Отже, припинення частини боргових зобов’язань не означає припинення всіх вимог до фізичної особи. Коло зобов’язань, які залишаються чинними, має значення для оцінки реального результату процедури. Цей аспект слід враховувати під час підготовки до банкрутства. Після визнання банкрутом діють також часові обмеження та обов’язки щодо повідомлення контрагентів. Упродовж п’яти років особа не може повторно подати заяву про власне банкрутство, якщо попередні борги не погашено повністю у визначеному законом порядку. Перед укладенням кредитного договору, договору позики, поруки або застави протягом цього строку потрібно письмово повідомити іншу сторону про факт неплатоспроможності. Три роки особа не вважається такою, що має бездоганну ділову репутацію, що може впливати на посади чи діяльність із відповідними вимогами. Водночас банкрутство саме по собі не забороняє працювати, отримувати дохід або укладати звичайні цивільно-правові договори.