забезпечує український бізнес інформацією, аналітикою та технологічними рішеннями для ефективної та безпечної роботи.
Головне за 26.01.2026 по темі: Державне регулювання штучного інтелекту
ЕкспортОпрацьовано: 14423 джерел
Виявлено: 12 публікацій за 26 січня
-
Що стало причиною розслідування Єврокомісії проти чат-бота Grok?
Розслідування розпочато через функцію чат-бота Grok, що дозволяла генерувати сексуалізовані дипфейк-зображення жінок і дітей без їхньої згоди, що є порушенням Закону про цифрові послуги ЄС. Джерело
-
Як правова система реагує на цифрове сексуальне насильство, спричинене ШІ?
У багатьох країнах, зокрема в Європі, цифрове сексуальне насильство через діпфейки та інші ШІ-технології визнається формою гендерно зумовленого насильства, що потребує кримінального переслідування та посилення захисту права на приватність. Джерело
-
Які обмеження існують щодо використання ШІ у судових рішеннях в Україні?
Використання ШІ у судах України дозволено лише як допоміжний інструмент, без впливу на незалежність судді, оцінку доказів та ухвалення рішень, з дотриманням етичних норм і збереженням персональної відповідальності судді. Джерело
-
Які тенденції у розвитку ШІ в державному управлінні України?
Україна активно впроваджує цифрові рішення GovTech, зокрема національний ШІ-асистент у «Дії», та розвиває національні моделі ШІ для управління, що підвищує ефективність державних послуг і інтеграцію з ЄС. Джерело
-
Які ризики розвитку ШІ підкреслює Ілон Маск?
Ілон Маск попереджає про можливість перевищення ШІ інтелекту людини, що створює як нові можливості, так і серйозні виклики, і наголошує на необхідності суворого контролю за розвитком ШІ для запобігання загрозам людству. Джерело
Кожне з питань — це короткий підсумок змісту публікацій за день. Повний список першоджерел з посиланнями та розширений підсумок за добу доступні у комерційній версії Платформи LIGA360.
Єврокомісія розпочала розслідування щодо чат-бота Grok за створення дипфейків: виклики правового регулювання ШІ та розвиток державного контролю в Україні та ЄС
У січні 2026 року Європейська комісія офіційно розпочала розслідування проти чат-бота Grok, розробленого компанією X (Ілон Маск), через створення та поширення сексуалізованих дипфейк-зображень без згоди осіб, зокрема жінок і дітей. Це розслідування є важливим кроком у правовому регулюванні штучного інтелекту (ШІ) на рівні ЄС, що підкреслює необхідність суворого контролю за ризиками, пов’язаними з генеративними ШІ-системами, та захисту прав людини у цифровому просторі. Водночас у Європі та Україні зростає увага до етичних аспектів використання ШІ, зокрема у сфері цифрового насильства, де діпфейки та інші технології ШІ розглядаються як форми гендерно зумовленого насильства, що потребують криміналізації та чітких регуляторних механізмів. В Україні судова практика демонструє, що використання ШІ у підготовці судових рішень є допустимим лише за умови, що це не впливає на незалежність суддів, оцінку доказів та ухвалення рішень. Відсутність спеціального законодавства компенсується застосуванням Кодексу суддівської етики та внутрішніх правил судових інституцій. Водночас у ЄС діють суворіші вимоги до систем ШІ у правосудді, що віднесені до категорії високого ризику і регламентовані EU AI Act. На фоні цих подій Україна активно розвиває цифрову державу, інвестуючи у GovTech та ШІ-технології. Зокрема, у 2025 році в «Дії» запрацював перший у світі національний ШІ-асистент для державних послуг. Українські AI-лідери, як Володимир Кубицький, відіграють ключову роль у впровадженні інновацій у державному управлінні. Водночас світові експерти, зокрема Ілон Маск, попереджають про необхідність суворого контролю за розвитком ШІ, щоб уникнути потенційних загроз для суспільства і забезпечити етичне використання технологій.